ДО ІСТОРІЇ АВТОНОМІЇ УНІВЕРСИТЕТІВ

Анотація

У статті аналізується науковий дискурс автономії університету. Зазначається, що поняття «академічна автономія» розглядається не тільки як символ університетської ідентичності, тісно пов’язаний з розумінням природи університету, його місця в суспільстві, а й як базовий індикатор розвитку загальноєвропейського освітянського та наукового простору, як інструмент практичного вирішення гнучкого управління академічними структурами. Зазначається, що перший  університет, який було засновано у Середньовіччі, виник як автономна інституція. Показано, що така форма організації наукового співтовариства продемонструвала свою перевагу, разом з тим така модель університету мала і свої вади. Автономія університетів Нового часу формувалась в епоху, коли створювались держави-нації. В основу формування університету було закладено ідеї німецьких філософів, які й розпочали теоретичний аналіз поняття «автономія». Аналізується доктрина сучасної університетської автономії, яка активно обговорюється вченими. Особливу увагу приділено аналізу характеристики поняття «автономія» в Законі України «Про вищу освіту». Розглянуто сучасні теоретичні підходи до сутності феномену університетської автономії, показано, що університетська автономія розглядається дослідниками у трьох площинах: академічній, політичній та фінансовій. Приведено основні класифікації автономії, дана їхня характеристика. Відрізняють академічну, процедурну та субстантивну автономію, сутність якої визначають через класифікацію цього феномену. Інші дослідники виділяють змістовну, процедурну та організаційно-структурну автономії. Виходячи зі світової практики діяльності вузів, виокремлюють ліберальну та центристську моделі університетської автономії. У залежності від характеру взаємовідносин з державою та особливостями фінансування виокремлюють ринкову, директивну та змішану моделі автономії університету.