Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося до розгляду редакціям інших журналів (або у коментарях для редактора нижче дані необхідні пояснення).
  • Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, OpenOffice, RTF або WordPerfect.
  • Інтернет-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL.
  • Текст набраний 12-м розміром кеглю з одинарним міжрядковим інтервалом; авторські акценти виділені курсивом, а не підкресленням (всюди, крім адрес URL); всі ілюстрації, графіки та таблиці розміщені безпосередньо у тексті, там, де вони повинні бути за змістом (а не у кінці документу).
  • Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів розділу "Про журнал".
  • Якщо матеріал подається у рецензований розділ журналу, при оформленні файлу подання були виконані інструкції щодо Гарантій сліпого рецензування.

Керівництво для авторів

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВТОРІВ

щодо підготовки рукописів

Мова видання: українська, російська, англійська.

Текст подається у форматі WORD (гарнітура Times New Roman, кегль 14, відстань між рядками - 1,5, поля: ліве – 2,5, праве – 1,5, верхнє – 2, нижнє – 2).

В статті мають бути визначені (згідно «Бюлетеню ВАК України, 2003, № 1, с. 2):

УДК - ліворуч над назвою статті

Інформація про автора: ПIБ, науковий ступінь, наук. звання, ORCID iD: http://orcid.org/XXXX-XXXX-XXXX-XXXX, місце акредитації (кафедра, факультет, назва ВНЗ, повна адреса ВНЗ, поштовий індекс ВНЗ, телефон   кафедри). *Телефон для зв’язку та Е-mail автора (вказуються за згодою автора). 

Назва статті (великими буквами, до 9 слів

Анотація (250 слів мовою статі). Наприкінці анотації – «Ключові слова» (до 5)

-          Постановка проблеми в загальному вигляді, її зв'язок з науковими або практичними задачами.

-          Аналіз останніх досліджень і публікацій, методологічної основи дослідження.

-          Виділення невирішених раніше частин проблеми, яким присвячується стаття.

-          Формулювання цілей статті, виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням наукових результатів.

-          Висновки дослідження та перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Список використаної літератури.

References.

Після списків літератури вказується: Стаття надійшла в редакцію дд.мм.рр.

 

Два резюме статті (розширені анотації, що містять мету, завдання, методи, головні висновки статті, обсягом не менше 1800 знаків): 

-  для українськомовних статей – резюме російською мовою (1800 знаків) та англійською мовою (не менше 1800 знаків);

-  для російськомовних статей – резюме українською мовою (1800 знаків) та англійською (не менше 1800 знаків);

-  для англомовних статей – резюме російською мовою (1800 знаків) та українською мовою (1800 знаків).


Об'єм рукопису (з урахуванням малюнків, таблиць і підписів до них, анотацій,  резюме, списку літератури) – (від 6 000 до 10 000 слів).

▪            Внутритекстові посилання здійснюються згідно з вимогами APA (American Psychological Association) (Див. Додаток № 1).

▪            Правила оформлення «Списку використаної літератури» (Див. Додаток № 2).

▪            Правила оформлення «References»  (Див. Додаток № 3)

 

 

Додаток №1

Внутритекстові посилання

       Внутритекстові посилання здійснюються за вимогами APA (American Psychological Association).  Внутритекстове посилання містить інформацію про автора праці (редактора/укладача/назву цитованого джерела, якщо автор відсутній), що цитується, рік видання та номери сторінок, з яких наводиться цитата. Сторінки дозволяється не вказувати, якщо ви наводите не цитату, а лише посилаєтесь на роботу в цілому. 

 

Парафраз. Не береться в лапки. Прізвище(а) автора(ів) може з’явитися у самому реченні (тоді після нього у круглих дужках зазначається рік видання), або у круглих дужках після парафрази разом із роком видання через кому.

Приклад 1: У редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування (Тимошик, 2004).

Приклад 2: За Тимошиком (2004) у редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування.

 

Цитата всередині рядка. Береться в лапки. Прізвище(а) автора(ів) може з’явитися:  1) в самому реченні, тоді після нього у круглих дужках зазначається рік видання, а після цитати у круглих дужках зазначається сторінковий інтервал; 2) в дужках після цитати разом із роком видання та сторінкою (через кому).

Приклад 1: Вордсворт (2006) заявив, що романтична поезія була відзначена як «спонтанний перелив сильних почуттів» (с. 263).

Приклад 2: Романтична поезія характеризується «спонтанним переливом сильних почуттів» (Вордсворт, 2006, с. 263).

 

Блокова цитата (складається з більше, ніж трьох рядків тексту). Подається в тексті з нового рядка з абзацним відступом для всієї цитати, не береться в лапки. Після тексту цитати ставиться крапка і вказується вихідне джерело в дужках.

Приклад:

У галузі видавничої справи поняття «редагування» використовується для позначення видів роботи, пов’язаних з діяльністю органів друку. Сучасне редагування належить до сфери суспільно-культурної професійної діяльності, що спрямована на аналіз і вдосконалення мовних творів під час їх підготовки до відтворення засобами поліграфії, або до трансляції. (Хоню, 2006, с. 45)

Якщо у внутритекстовому посиланні ви зазначаєте назву джерела, тоді всі слова назви мають починатися з великої літери. Курсивом необхідно виділяти назви довгих творів (книги), наприклад: (Українська Мова, 2009, с. 6). Назви невеликих робіт (частини книги, статті) беруться в лапки, наприклад: («Правопис слів іншомовного походження», 2009, с. 103).

 

Посилання на роботу кількох авторів (редакторів/укладачів). Внутритекстове посилання на роботу кількох авторів залежить від їх кількості.

1) 2-5 авторів. У внутритекстовому посиланні необхідно перерахувати прізвища усіх авторів через кому. Перед останнім автором пишеться знак &, якщо автори перераховуються в дужках, або слово «та», якщо автори перераховуються в реченні, а рік видання та сторінковий інтервал в дужках.

Приклад 1: (Kernis, Cornell, Sun, Berry, & Harlow, 1993, p. 199) або (Бойко, Гречка, & Поліщук, 2010, с. 5).

Приклад 2: Бойко, Гречка та Поліщук (2010) стверджують: «Біологія – це система наук…» (с. 5).

2) 6 авторів і більше. У посиланні cлід вказати прізвище першого автора та «та ін.».

Приклад 1: (Jones et al., 1998, p. 7) або (Бойко та ін., 2005, c. 10)

Приклад 2: Величко та ін. (2005) стверджують: «Біологія – це система наук…» (с. 10).

 

Посилання на роботу під назвою.

 Якщо автора (редактора/укладача) праці великого розміру (книги) встановити неможливо, тоді у посиланні після парафрази або цитати на місці автора слід вказати курсивом два слова назви праці.

Приклад: Згідно з останніми дослідженнями українська мова займає визначене місце серед сучасних мов світу (Українська Мова, 2009). Елкінс стверджує, що візуальні дослідження, як нова дисципліна, можуть бути «занадто легкими» (Візуальні Дослідження, 2009, с. 63).

Якщо автора (редактора/укладача) праці невеликого розміру (статті, частини книги, веб-сторінки) встановити неможливо, тоді після парафрази або цитати на місці автора необхідно вказати у лапках два слова назви праці.

Приклад: «Фонетика як система матеріальних засобів мови – це набір звуків, наголосів й інтонацій» («Система голосних фонем», 2009, с. 6).

 

Посилання на кілька робіт різних авторів (одночасно).

Якщо парафраз відноситься до кількох робіт різних авторів, тоді після парафрази необхідно вказати прізвище автора однієї книги і рік видання, та після знаку «;» вказати прізвище автора другої книги і рік видання.

Приклад: Чимало дослідників вважають літературне редагування одним з найважливіших етапів обробки тексту (Феллер, 2004; Різун, 2002).

 

Посилання на кілька робіт різних авторів з однаковими прізвищами.

Якщо два або більше авторів мають однакові прізвища, у внутритекстовому посиланні необхідно вказати також перші ініціали (або навіть повне ім’я, якщо різні автори мають однакові ініціали).  Приклад: Існують різні думки щодо наслідків клонування (Р. Міллер, с. 12; А. Міллер, с. 46). Хоча деякі медичні фахівці з етики стверджують, що клонування призведе до дизайнерських дітей (Р. Міллер, с. 12), інші відзначають, що переваги медичних досліджень перевершують це міркування (А. Міллер, с. 46).


Додаток № 2

Оформлення «Списку використаної літератури»

 

     Повні бібліографічні дані (включно з індексами doi, наведеними на сайті - www.crossref.org) мають бути надані у списку літератури, що міститься наприкінці статті.

Список має бути складений в алфавітному порядку за прізвищами авторів, а якщо матеріал не має автора, його вказують за першою літерою назви праці.

Якщо в бібліографічному описі зазначено кілька робіт одного й того ж автора, редактора або упорядника, тоді найменування розташовуються в хронологічному порядку за роками видання в порядку зростання. 

Спочатку вказуються праці мовами кириличного алфавіту, потім – праці латиницею та іноземними мовами (останні друкуються в оригінальній транскрипції).

     Перелік оформлюється за правилами ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання. Загальні положення та правила складання» (правила 2015 р., зі змінами 2017 р. URL: https://www.slideshare.net/naukmalibrary/83022015-2017

 

Наприклад:

Адорно Т. В. Негативная диалектика: монография / пер. с нем. Е. Л. Петренко. M.: Академический проект, 2011. 538 с.

Алмонд Г. А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии. Полис. 1992. № 4. С. 122 – 134.

Берандзе М. Р. Концепция транснационального права в международном праве: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10, 12.00.03. / Дипломатическая Академия РФ. М., 2010. 172 с.

Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность. Философия и методология истории: сборник статей / под ред. И. С. Кона. М.: Прогресс, 1977. С. 123 – 124.

Валлерстайн И. Модернизация: мир праху её. Социология: теория, методы, маркетинг. 2008. № 2. С. 21 – 25.

Варга М., Блум К. Як популісти та правоконсерватори перемагають лібералів. Приклад Польщі, Угоршини, Росії. Vox. Ukraine. 20.03.2018. URL: https://voxukraine.org/uk/yak-populisti-ta-konservatori-peremagayut-liberaliv-priklad-polshhi-ugorshhini-ta-rosiyi/ (дата звернення: 10.10.2018)

Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 р. № 156-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 13. ст. 90.

Anderson M. Territory and State Formation in the Modern World. Cambridge: Polity Press, 1996. 272 р.

Anderson M. Les frontières: un débat contemporain. Cultures & Conflits. 1997. No. 26 – 27. Р. 15 – 34.

 

Додаток № 3

Оформлення  References

References повинні бути оформлені згідно стандарту АРА (American Psychological  Association) [1],[2]. 

Список має бути складений в алфавітному порядку за прізвищами авторів (якщо матеріал не має автора, його вказують за першою літерою назви), а у випадку повторних дат публікацій цього ж автора - за датами творів у хронологічному порядку (з додаванням малих букв, наприклад, 2019a, 2019b, 2019c).

Якщо в бібліографічному описі зазначено кілька робіт одного й того ж автора, редактора або упорядника, тоді найменування розташовуються в хронологічному порядку за роками видання в порядку зростання. 

Спочатку вказуються праці українською та іншими мовами кириличного алфавіту (кириличний алфавіт транслітерований латиницею із зазначенням мови оригіналу, наприклад: [in Russian], [in Ukrainian]), потім латиницею та іноземними мовами (останні друкуються в оригінальній транскрипції).

Транслітерація. Постанова КМ України 2010 р. № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» затверджує офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею. Он-лайн транслітератор – http://translit.kh.ua/?passport. Для російської мови: транслітерувати потрібно за вимогами наказу ФМС РФ 2010 р. № 26. Он-лайн транслітератор: – Транслит по-русски (https://translit.net/ru/).

Транслітерувати слід лише назву рукопису джерела (монографії статті тощо), цю ж назву слід вказати в перекладі на англійську.

Наприклад:

Adorno, T. (2011). Negativnaja dialektika. (Negative dialectics). Moscow: Academic project [in Russian].

Almond, G. A. &  Verba, S. (1992). Grazhdanskaja kul'tura i stabil'nost' demokratii. (Civic culture and stability of democracy). Polis, 4, 122 -133. [in Russian].

Прізвища авторів,  назви періодичних видань місто видання, видавництво вказується в перекладі на англійську, без транслітерації. Під час транслітерації доцільно використовувати офіційні абревіатури назв періодичних видань відповідно до ISSN (Abbreviated key title).

 

Стандарт АРА

 

Приклад

Назва книги / журналу виділяється курсивом. 

 

Benjamin, A. C. (1960). The ethics of scholarship: A discussion of problems that arise in its application. Journal of Higher Education, 31(9), 471-480.

Якщо в публікації зазначено не більше семи авторів (редакторів/укладачів, якщо книга без автора), то у посиланні необхідно вказати усіх авторів (див. бібліографічні описи книг з авторами).

 

Bragg, S. M. (2010). Wiley revenue recognition: Rules and scenarios (2nd ed.). Hoboken, NJ: Wiley. 

Ophir, A., Givoni, M., & Hanafi, S. (Eds.). (2009). The power of inclusive exclusion. New York, NY: Zone.

Hubbard, R. G., Koehn, M. F., Omstein, S. I., Audenrode, M. V., & Royer, J. (2010). The mutual fund industry: Competition and investor welfare. New York, NY: Columbia University Press.

Tymoshyk, M. V. (2004). Vydavnycha sprava ta redaghuvannja. Kyiv: In Jure [in Ukrainian].

Shuljghin, V., Slobodjanyk M., & Pavlenko V. (2014). Сhemistry. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Якщо в публікації 8 та більше авторів (редакторів/укладачів), у посиланні слід перерахувати імена перших 6 авторів, а потім вставити три крапки (...) та додати ім’я останнього автора

Zinn, H., Konopacki, M., Buhle, P., Watkins, J. E., Mills, S., Mullins, J. W. … Komisar, R.  (2008). A people’s history of American empire: A graphic adaptation. New York, NY: Metropolitan Books.

Prusova, V. Gh., Prykhach, O. S., Dovghanj, K. L., Ostapenko, Gh. Gh., Bojko, S. O., Polishhuk, O. O. … Bondar, Gh. R. (2004). Maths. Kyjiv: Osvita. [in Ukrainian]

Якщо автором є організація

 

Instytut svitovoji ekonomiky ta mizhnarodnykh vidnosyn. (2012). Derzhava v ekonomici Japoniji. Kyjiv: Nauka [in Ukrainian].

Якщо використовується частина книги або стаття, то курсивом позначається книга, звідки її взято

Grosman, D. (2009). Writing in the dark. In T. Morrison (Ed.), Burn this book, 22-32. New York, NY: HarperCollins Publishers.

Farrell, S. E. (2009). Art. In D. Simmons (Ed.), New critical essays on Kurt Vonnegut, 91-102. New York, NY: Palgrave Macmillan.

Balashova, Je. (2014). Strateghichni doslidzhennja. V A. Sukhorukov (Red.), Priorytety investycijnogho zabezpechennja, 5-9. Kyjiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Benjamin, A. C. (1960). The ethics of scholarship: A discussion of problems that arise in its application. Journal of Higher Education, 31(9), 471-480.

Роїк, М. (2014). Сучасний стан реєстрації представників роду Salix. Біоенергетика, 1(5), 21-23. 

Itzkoff, D. (2010, March 31). A touch for funny bones and earlobes. New York Times, C1.

Ali, A. H. (2010, April 27). ‘South Park’ and the informal Fatwa. Wall Street Journal, A17.

Lykhovyd, I. (2016, Sichenj 15). Medychnyj proryv. Day, 2 [in Ukrainian].

Якщо використовуються електронні ресурси, курсивом позначають назву документу або книги, а в разі статті – назву електронного журналу чи сайту.

 

Ingwersen, P. (1992). Information retrieval interaction. Retrieved from http://www.db.dk/pi/iri.

Musés, C. A. (Ed.). (1961). Esoteric teachings of the Tibetan Tantra. Retrieved from http://www.sacredtexts.com.

Dakhno, I. (2014). Pravo intelektualjnoji vlasnosti. Kyjiv: CUL. Retrieved from http://culonline.com.ua/full/959pravo-intelect-vlasn_dahnopdf.html. [in Ukrainian].

Itzkoff, D. (2010, March 31). A touch for funny bones and earlobes. New York Times, C1. Retrieved from www.nytimes.com.

Lykhovyd, I. (2016, Sichenj 15). Medychnyj proryv. Day, 2 [in Ukrainian]. Retrieved from http://www.day.kiev.ua/ru/article/denukrainy/medicinskiy-proryv. [in Ukrainian].

У разі використання джерел та літератури арабською, китайською чи японською мовами, автор надає назву роботи ранслітерацією, а потім додає її переклад англійською мовою.

 

Guzel, С. (Ed.). (2002). Turkler (Turks). Сilt 1. Ankara: Yeni Turkiye Yayinlari [in Turkish]

Παπαναστασίου, Γ. (2001). Το γλωσσικό λάθος. Εγκυκλοπαιδικός οδηγός για τη γλώσσα (Language error. Encyclopedic guide to language). Θεσσαλονίκη: Κέντρο Ελληνικής Γλώσσας, 199-202 [in Modern Greek].

 

 

 

 

Відповідність «Списку використаної літератури» та  «References»

 

Список використаної літератури

References

Адорно Т. В. Негативная диалектика: монография / пер. с нем. Е. Л. Петренко. M.: Академический проект, 2011. 538 с.

Adorno, T. (2011). Negativnaja dialektika (Negative dialectics). Moscow: Academic project [in Russian].

Алмонд Г. А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии. Полис. 1992. № 4. С. 122 – 134.

Almond, G. A. &  Verba S. (1992). Grazhdanskaja kul'tura i stabil'nost' demokratii. (Civic culture and stability of democracy). Polis, 4, 122 -133. [in Russian].

Асоциацията на българите по света. Декларация от Втори Велик Събор на Българите по Света. URL: http://assobulg.com/vtoriveliksybor.html. (дата звернення: 15.07.2017).

Association of Bulgarians all over the world.  Deklaracija-ot-vtori-velik-sbor-na-blgarite-po-sveta. (Declaration of the Second Great Council of the Bulgarians on the world). Retrieved from http://assobulg.com/vtoriveliksybor.html. [in Bulgarian]. 

Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию: монография / пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; общ. ред. и послесловие А. Филиппова. М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.

Beck, U.  (2001). Chto takoe globalizacija? Oshibki globalizma – otvety na globalizacijuю (What is globalization? The Errors of Globalism - Answers to Globalization). Moscow: Progress-Tradition, 2001. [in Russian].

Берандзе М. Р. Концепция транснационального права в международном праве: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10, 12.00.03. / Дипломатическая Академия РФ. М., 2010. 172 с.

Berandze, M. R. (2010). Koncepcija transnacional'nogo prava v mezhdunarodnom prave. (The concept of transnational law in international law). (Doctoral Dissertation). Diplomatic Academy of the Russian Federation, Moscow. [in Russian].

Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность. Философия и методология истории: сборник статей / под ред. И. С. Кона. М.: Прогресс, 1977. С. 113 – 124.

Braudel, F. (1977). Istorija i obshhestvennye nauki. Istoricheskaja dlitel'nost'. (History and social sciences. Historical duration). In I. S. Kon (Ed.), Philosophy and Methodology of History: Collection of Articles. (pp. 113-124). Moscow: Progress. [in Russian].

Бродель Ф. Пространство и история. Что такое Франция? Кн.1. / пер. с фр. М. А. Юсима. М.: Изд. им. Сабашниковых, 1994. 405 с.

Braudel, F. (1994). Prostranstvo i istorija. (Space and history). In F. Braudel (Ed.) What is France? (Vol. 1). Mosсow: Publishing House named after Sabashnikovs. [in Russian].

Брусиловска О., Задорожня, А.  Конфликтите в Косово и Ирак в контекста на международните отношения. Международни отношения. (София, България). 2008. № 3. С. 53 – 72. (болг. мовою). 

Brusylovska, O., & Zadorozhnja, A. (2008). Konfliktite-v-kosovo-i-irak-v-konteksta-na-mezhdunarodnite-otnoshenija. (Kosovo and Iraqi crises in the context of international affairs). International Relations. (Sofia, Bulgaria), 3, 53-72. [in Bulgarian]. 

Валлерстайн И. Модернизация: мир праху её. Социология: теория, методы, маркетинг. 2008. № 2. С. 21 – 25.

Wallerstein,  I. (2008). Modernizacija: mir prahu ejo. (Modernization: May it Rest in Peace). Sociology: theory, methods, marketing, 2, 21 – 25. [in Russian].

Варга М., Блум К. Як популісти та правоконсерватори перемагають лібералів. Приклад Польщі, Угоршини, Росії. Vox. Ukraine. 20.03.2018. URL: https://voxukraine.org/uk/yak-populisti-ta-konservatori-peremagayut-liberaliv-priklad-polshhi-ugorshhini-ta-rosiyi/ (дата звернення: 10.10.2018).

Vargha, M., & Blum, K. (2018, March 20). Jak populisty ta pravokonservatory peremaghajutj liberaliv. Pryklad Poljshhi, Ughorshyny, Rosiji. (How populists and right-wing conservatives defeat liberals. Example of Poland, Hungary, Russia.) Vox. Ukraine. Retrieved from https://voxukraine.org/uk/yak-populisti-ta-konservatori-peremagayut-liberaliv-priklad-polshhi-ugorshhini-ta-rosiyi/. [in Russian].

Власов В. Г. Політика з регулювання міжнародних зв’язків регіонів: західноєвропейський досвід: дис. … канд. політ. наук.: 23.00.02. / Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Миколаїв, 2015. 231 с.

Vlasov, V. G. (2015). Polityka z reghuljuvannja mizhnarodnykh zv'jazkiv reghioniv: zakhidnojevropejsjkyj dosvid. (Politics with regulation of international relations Regions: Western Europe). (Doctoral Dissertation). Chornomorsky National University of the Name of Peter Mogili. Mikolaiv. [in Ukrainian].

Вcедepжaвнoє Русинськоє Caмoсправованя. Общество Русинув / Рутенув Мадярщины. URL: http://www.rusyn.hu (дата звернення 03.11.2018).

Vcedepzhavnoje Rusyns'koje Camospravovanja. Obshhestvo Rusynuv. Rutenuv Madjarshhynyy. (National Council of Rusyns of Hungary). (2019). Retrieved from http://www.rusyn.hu [in Ruthenian].

Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. База даних «Законодавство України»-ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/stru#Stru (дата звернення: 22.04.20).

Konstytucija Ukrajiny. (Constitution of Ukraine): Law of of Ukraine. No. 254k/96-BP. (1996, June 28). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr/stru#Stru [in Ukrainian]

Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 р. № 156-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 13. ст. 90.

Pro zasady derzhavnoji reghionaljnoji polityky. (On the principles of state regional policy): Law of Ukraine. No 156-VIII. § 2. Art.90. (2015). In Vidomosti Verkhovnoji Rady, 13.

Anderson M. Territory and State Formation in the Modern World. Cambridge: Polity Press, 1996. 272 р.

Anderson, M. (1996) Territory and State Formation in the Modern World. Cambridge: Polity Press, 1996.

Anderson M. Les frontières: un débat contemporain. Cultures & Conflits. 1997. No. 26 – 27. Р. 15 – 34.

Anderson, M. (1997) Les frontières: un débat contemporain. Cultures & Conflits, 26–27, 15 – 34.

A people’s history of American empire: A graphic adaptation. / Zinn, H. and other. New York, NY: Metropolitan Books, 2008. 277 p.

Zinn, H., Konopacki, M., Buhle, P., Watkins, J. E., Mills, S., Mullins, J. W. … Komisar, R. (2008). A people’s history of American empire: A graphic adaptation. New York, NY: Metropolitan Books.

 

 

ЗРАЗОК

оформлення статті

 

 

УДК  32.07.-057.341(73):005.21

І. Б. Прізвище

д-р політ. наук, професор,

кафедра міжнародних відносин,

OНУ імені І. І. Мечникова,

к. 32, Французький бул., 24/26, м. Одеса, 65058, Україна

Tel.: (380482) 633259

E-mail:

ОRCID iD: http://orcid.org/0000-.....

DOI: http://dx.doi.org/10.18524/

НАЗВА СТАТТІ

Текст анотації (250 cлів мовою статті)

Ключові слова: міжнародні відносини, зовнішня політика, політика, стратегія.

      Постановка проблеми в загальному вигляді, її зв'язок з науковими або практичними задачами.

      Аналіз останніх досліджень і публікацій, методологічної основи дослідження.

      Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. Формулювання цілей статті.

      Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням наукових результатів.

      Висновки дослідження та перспективи подальших досліджень у даному напрямку.

Цитування:

Приклад: У редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування (Тимошик, 2004).

Приклад: За Тимошиком (2004) у редакційно-видавничому процесі існує кілька етапів редагування.

Приклад: Вордсворт (2006) заявив, що романтична поезія була відзначена як «спонтанний перелив сильних почуттів» (с. 263).

Приклад: Романтична поезія характеризується «спонтанним переливом сильних почуттів» (Вордсворт, 2006, с. 263).

Приклад 1 (2-5 авторів): (Kernis, Cornell, Sun, Berry, & Harlow, 1993, p. 199) або (Бойко, Гречка, & Поліщук, 2010, с. 5).

Приклад 2 (2-5 авторів): Бойко, Гречка та Поліщук (2010) стверджують: «Стратегія – це …» (с. 5).

Приклад 1 (6 та більше авторів):  (Jones et al., 1998, p. 7) або (Бойко та ін., 2005, c. 10)

Приклад 2 (6 та більше авторів): Величко та ін. (2005) стверджують: «Стратегія – це …» (с. 10).

Приклад (без автора): (Візуальні Дослідження, 2009, с. 63).

Приклад: «Фонетика як система матеріальних засобів мови – це набір звуків, наголосів й інтонацій» («Система голосних фонем», 2009, с. 6).

Приклад (кілька робіт одночасно): (Феллер, 2003; Геллер, 2018).

Приклад: (Р. Міллер, с. 12; А. Міллер, с. 46).

Список використаної літератури

Адорно Т. В. Негативная диалектика: монография / пер. с нем. Е. Л. Петренко. M.: Академический проект, 2011. 538 с.

Алмонд Г. А., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии. Полис. 1992. № 4. С. 122 – 134.

Асоциацията на българите по света. Декларация от Втори Велик Събор на Българите по Света. URL: http://assobulg.com/vtoriveliksybor.html. (дата звернення: 15.07.2017).

Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию: монография / пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; общ. ред. и послесловие А. Филиппова. М.: Прогресс-Традиция, 2001. 304 с.

Берандзе М. Р. Концепция транснационального права в международном праве: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10, 12.00.03. / Дипломатическая Академия РФ. М., 2010. 172 с.

Бродель Ф. История и общественные науки. Историческая длительность. Философия и методология истории: сборник статей / под ред. И. С. Кона. М.: Прогресс, 1977. С. 113 – 124.

Бродель Ф. Пространство и история. Что такое Франция? Кн.1. / пер. с фр. М. А. Юсима. М.: Изд. им. Сабашниковых, 1994. 405 с.

Брусиловска О., Задорожня, А.  Конфликтите в Косово и Ирак в контекста на международните отношения. Международни отношения. (София, България). 2008. № 3. С. 53 – 72. (болг. мовою). 

Валлерстайн И. Модернизация: мир праху её. Социология: теория, методы, маркетинг. 2008. № 2. С. 21 – 25.

Варга М., Блум К. Як популісти та правоконсерватори перемагають лібералів. Приклад Польщі, Угоршини, Росії. Vox. Ukraine. 20.03.2018. URL: https://voxukraine.org/uk/yak-populisti-ta-konservatori-peremagayut-liberaliv-priklad-polshhi-ugorshhini-ta-rosiyi/ (дата звернення: 10.10.2018).

Власов В. Г. Політика з регулювання міжнародних зв’язків регіонів: західноєвропейський досвід: дис. … канд. політ. наук.: 23.00.02. / Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Миколаїв, 2015. 231 с.

Вcедepжaвнoє Русинськоє Caмoсправованя. Общество Русинув / Рутенув Мадярщины. URL: http://www.rusyn.hu (дата звернення 03.11.2018).

Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. База даних «Законодавство України»-ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/stru#Stru (дата звернення: 22.04.20).

Про засади державної регіональної політики: Закон України від 05.02.2015 р. № 156-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 13. ст. 90.

Anderson M. Territory and State Formation in the Modern World. Cambridge: Polity Press, 1996. 272 р.

Anderson M. Les frontières: un débat contemporain. Cultures & Conflits. 1997. No. 26 – 27. Р. 15 –34.

A people’s history of American empire: A graphic adaptation. / Zinn, H. and other. New York, NY: Metropolitan Books, 2008. 277 p.

References

Adorno, T. (2011). Negativnaja dialektika. (Negative dialectics). Moscow: Academic project [in Russian].

Almond, G. A. &  Verba S. (1992). Grazhdanskaja kul'tura i stabil'nost' demokratii. (Civic culture and stability of democracy). Polis, 4, 122 -133. [in Russian].

Beck, U.  (2001). Chto takoe globalizacija? Oshibki globalizma – otvety na globalizacijuю (What is globalization? The Errors of Globalism - Answers to Globalization). Moscow: Progress-Tradition, 2001. [in Russian].

Berandze, M. R. (2010). Koncepcija transnacional'nogo prava v mezhdunarodnom prave. (The concept of transnational law in international law). (Doctoral Dissertation). Diplomatic Academy of the Russian Federation, Moscow. [in Russian].

Braudel, F. (1977). Istorija i obshhestvennye nauki. Istoricheskaja dlitel'nost'. (History and social sciences. Historical duration). In I. S. Kon (Ed.), Philosophy and Methodology of History: Collection of Articles. (pp. 113-124). Moscow: Progress. [in Russian].

Brusylovska, O., & Zadorozhnja, A. (2008). Konfliktite-v-kosovo-i-irak-v-konteksta-na-mezhdunarodnite-otnoshenija. (Kosovo and Iraqi crises in the context of international affairs). International Relations. (Sofia, Bulgaria), 3, 53-72. [in Bulgarian]. 

Wallerstein,  I. (2008). Modernizacija: mir prahu ejo. (Modernization: May it Rest in Peace). Sociology: theory, methods, marketing, 2, 21 – 25. [in Russian].

Vargha, M., & Blum, K. (2018, March 20). Jak populisty ta pravokonservatory peremaghajutj liberaliv. Pryklad Poljshhi, Ughorshyny, Rosiji. (How populists and right-wing conservatives defeat liberals. Example of Poland, Hungary, Russia.) Vox. Ukraine. Retrieved from https://voxukraine.org/uk/yak-populisti-ta-konservatori-peremagayut-liberaliv-priklad-polshhi-ugorshhini-ta-rosiyi/. [in Russian].

Vlasov, V. G. (2015). Polityka z reghuljuvannja mizhnarodnykh zv'jazkiv reghioniv: zakhidnojevropejsjkyj dosvid. (Politics with regulation of international relations Regions: Western Europe). (Doctoral Dissertation). Chornomorsky National University of the Name of Peter Mogili. Mikolaiv. [in Ukrainian].

Vcedepzhavnoje Rusyns'koje Camospravovanja. Obshhestvo Rusynuv. Rutenuv Madjarshhynyy. (National Council of Rusyns of Hungary). (2019). Retrieved from http://www.rusyn.hu [in Ruthenian].

Konstytucija Ukrajiny. (Constitution of Ukraine): Law of of Ukraine. No. 254k/96-BP. (1996, June 28). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr/stru#Stru [in Ukrainian]

Pro zasady derzhavnoji reghionaljnoji polityky. (On the principles of state regional policy): Law of Ukraine. No 156-VIII. § 2. Art.90. (2015). In Vidomosti Verkhovnoji Rady, 13.

Anderson, M. (1996). Territory and State Formation in the Modern World. Cambridge: Polity Press, 1996.

Anderson, M. (1997). Les frontières: un débat contemporain. Cultures & Conflits, 26 – 27, 15 – 34.

Zinn, H., Konopacki, M., Buhle, P., Watkins, J. E., Mills, S., Mullins, J. W. … Komisar, R. (2008). A people’s history of American empire: A graphic adaptation. New York, NY: Metropolitan Books.

Стаття надійшла до редакції 15.04.2020

І. О. Фамилия

кафедра международных отношений ОНУ имени И. И. Мечникова

к. 32, Французский бул. 24/26, г. Одесса-58, 65058, Украина

НАЗВАНИЕ СТАТЬИ

Резюме

Текст резюме (1800 знаков)

Ключевые слова:

 

N. MN. Surname

Department of International Relations

Odessa I. I. Mechnikov National University

r. 32, French blv. 24/26, Odesa, 65058, Ukraine

TITLE

Summary

Resume text (1800 characters)

Key words:


[1]Формати бібліографічного опису за стилем АРА. В Міжнародні стилі оформлення бібліографічних посилань. URL:  https://www.slideshare.net/naukmalibrary/ss-70260091 (дата звернення: 22.04.20).

[2]Оформити цитування відповідно до стилю APA можна на сайті онлайнового автоматичного формування посилань: Citation Machine - http://www.citationmachine.net/apa/cite-a-book; http://www.bibme.org/apa/book-citation/manual.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ В МІЖНАРОДНОМУ, РЕГІОНАЛЬНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ КОНТЕКСТАХ

Розділ формують статті присвячені аналізу формування та розвитку політичних інститутів та політичних процесів в міжнародному, регіональному та національному контекстах.  Транснаціональні, транскордонні форми взаємодії локальних груп та національних систем формують мережеві системи відносин та стоврюють підгрунтя для формування нових політичних інститутів, для  розвитку політичних процесів.

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ. ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ

Розділ включатиме статті, присвячені дослідженням:

  • розвитку теорії  та методології політичного аналізу,
  • історії розвитку ідейно-політичної думки,
  • процесів політичної комунікації.

СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Аналіз  чинників соціокультурної інтеграції суспільства.

Визначення якості соціокультурної інтеграції. 

Дослідження методології аналізу соціокультурної інтеграції суспільства.

Положення про авторські права

Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.

Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.

Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.  

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.