«IDENTITY» AND/OR «IDENTIFICATION»: THE CHOISE OF CATEGORY FOR POLITICAL ANALYSIS
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1439.2018.2(31).144311Keywords:
идентичность, кризис идентичности, идентификация.Abstract
The article discusses the heated debates of the last decades about the practisability of using «identity» as a category of social and political analysis. The main arguments of the parties are presented and analyzed. The main problems here are: the ambiguity and controversy of the terms «identity» and «identity crisis»; heterogeneity of their use, both in everyday language practice and in the scientific sphere; too close connection between the practical (obviously essentialist) and analytic use of these terms, that devalues their analytic significance. The article «Beyond «Identity»» (2000), written by the well-known American researchers of nationalism and ethnicity R. Brubaker and F. Cooper, is considered in detail. The article presents a definitely critical view on «identity». There are given the main arguments of the authors in favor of the complete replacement of «identity», as category of scientific analysis, by more adequate, in their view, groups of terms. Such, for example, as: «identification» and «categorization»; «Self-understanding» and «social location»; «commonality» «connectedness » and «groupness». An alternative approach to «identity» is considered — the attempts, undertaken by P. Ricoeur, Z. Bauman and many others, to reformulate or, in other words, to deconstruct the concept, thereby saving it from the essentialist roots and claims. Particular attention is paid to the icon work that represents exactly this approach, namely, the article of the British culturologist S. Hall «Who needs «identity»?» (1996). Speculating within the framework of this approach, which allows an understanding of «identity» in a new, shifted or decentered form, we made a conclusion, that the term «identification», as a dynamic and constructed process, and the concept of «identity», as the position of identification at a particular moment in time, are preferable.
References
Аbushenko, V. L. «Problema identichnostej: spetsifika kul’tur-filosofskogoi kul’tur-sotsiologicheskogo videniya.» Voprosy sotsial’noj teorii IV (2010): 128–146.
Grechko, P. K. «Identichnost’ — postmodernistskaya perspektiva.» Voprosy sotsial’noj teorii IV (2010): 171–190.
Zadvornaya, E. S. «Fenomen identichnosti: istoriya formirovaniya ponyatiya i sovremennye podkhody k izucheniyu.» Tsennosti i smysly 1(47) (2017): 24–37.
Lysak, I. V. «Identichnost’: sushhnost’ termina i istoriya ego formirovaniya.» Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filosofiya. Sotsiologiya. Politologiya 38 (2017): 130–138.
Orlova, Eh.А. «Kontseptsii identichnosti / identifikatsii v sotsial’no-nauchnom znanii» In Voprosy sotsial’noj teorii: nauchnyj al’manakh, ed. by Yu.M. Reznik and M. V. Tlostanova, 87–111, M.: Assotsiatsiya «Mezhdistsiplinarnoe obshhestvo sotsial’noj teorii», 2010.
Sanina, А. G. «Genezis idei identichnosti v sotsiologii i smezhnykh naukakh.» Sotsis 12 (2014): 3–11.
Simonova, O. А. «K formirovaniyu sotsiologii identichnosti.» Sotsiologicheskij zhurnal 3 (2008): 45–61.
Rikyor, Paul. «Povestvovatel’naya identichnost’» In Germenevtika. Ehtika. Politika. Moskovskie lektsii i interv’yu, 19–37. M.: Izd. tsentr «Akademia», 1995.
Brubejker, Rodjers. Ehtnichnost’ bez grupp, M.: Izd. dom Vysshej shkoly ehkonomiki, 2012.
Gleason, Phillip «Identifying Identity: A Semantic History.» The Journal of American History. 69(4) (1983): 910–931.
Hall, Stuart. «Introduction: Who Needs «Identity»?» In Questions of Cultural Identity, ed.by Stuart Hall and Paul du Gay, 1–17. London: Sage Publications, 1996.
Bauman, Zigmunt. Individualizirovannoe obshhestvo, M.: Logos, 2005.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2018 Odesa National University Herald. Sociology and Politics
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.