DOSTOYEVSKY AND MODERN RUSSIAN CONSERVATISM
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1439.2018.2(31).144306Keywords:
Russian conservatism, Slavophilism, Stalinism, socialism, liberalism, Christianity.Abstract
This article examines the issue of Dostoyevsky political ideas integration in the political process of post-Soviet Russia. The broad spectrum of modern interpreters of his political work is analysed: from communist to radical panslavists. It can be seen connection of Dostoyevsky’s ideas with the ideas of contemporary Russian conservatives, ruling elite and Vladimir Putin’s state policy. It is indicated both their commonness and differences, in particular, attempts of the latter to combine the ideas of Russian conservatism and Stalinist socialism, to justify the «red idea». It is noted, that Dostoyevsky has created an original political conception, which goes beyond the slavophilism frame. It is studied Dostoyevsky’s critical attitude towards the ideas of socialism and liberalism, mainly for their utilitarianism, disregard of religion, highest meanings» and man’s soul and nation. In Dostoyevsky’s construct special focus is on the study of historical roots of Russian modern orientation to external expansion, spreading its influence to the East, saving the Slavic world and towards fighting the West, with a positive attitude towards Russia’s force use in international politics. The reasons of the Orthodox Church political role strengthening in the country and the world are studied. The important are principles of political ethics developed by Dostoevsky and the need to impart a moral sound to politics. There is a disagreement about accusations regarding his adherence to the ideas of Russian fascism. In some sense, it can be said about populism of some his ideas, uncritically and excessively ideally «drawing» the image of a Russian man. The psychology and technology of an authoritarian rule which have been developing by Dostoyevsky are studied, which is widely presented in the political practice of modern Russia as well.
References
Dugin, А. «Russkie igry Lenkoma (O spektakle «Varvar i eretik» Marka Zakharova).» Arktogeya, 2016. Accessed 2.08.2018. https://arcto.ru/article/2016/.
Veksler, V. «Protiv Dostoevskogo. EHsse-razoblachenie.» Аteisticheskij sajt. Marta 28, 2016. Accessed 2.08.2018. https://ateism.ru/article.htm?no=24105
Baburin, S. N. «Russkij konservatizm kak chast’ sovremennoj politicheskoj kul’tury.» M.: Knizhnyj mir, 2013.
Davydov, А., Ustinkin, S. «Konservativnaya ideologiya v politicheskoj sisteme sovremenn j Rossii.» Vlast’. 11 (2010): 78–79.
Panarin, А. S. «Russkaya kul’tura pered vyzovom postmodernizma.» M.: Institut filosofii RАN, 2005.
Popov, E H. А. «Russkij konservatizm: ideologiya i sotsial’no-politicheskaya praktika.» Rostov n/D: Izd-vo RGU, 2005.
Dobren’kov, V. I. «Russkij konservatizm kak ideologiya vozrozhdeniya i razvitiya Rossii.» Vestnik MGU. Ser. 18 «Sotsiologiya i politologiya.» 1 (2011): 5–26.
Вakhtin, M. M. «EHstetika slovesnogo tvorchestva. «M.: Iskusstvo, 1979.
Kolesnikov, А. Kak rossijskaya politika rifmuetsya s Dostoevskim. Vedomosti. Аvgust 8, 2018. Accessed 8.08.2018. https://www.vedomosti.ru/opinion/columns/2018/08/08/777623-rossiiskaya-politika-dostoevskim
Dostoevskij, F. M. «Politicheskoe zaveshhanie: Sb. statej za 1861–1881 gg.». M.: Аlgoritm, 2006.
Dobren’kov, V. I. «Konservatizm — natsional’naya ideologiya Rossii.» Vestnik MGU. Ser. 18 «Sotsiologiya i politologiya «2 (2011): 3–53.
Berdyaev, N. А. «Istoki i smysl russkogo kommunizma.» M.: Nauka, 1990.
udryavtsev, Y U. G. «Tri kruga Dostoevskogo (Sobytijnoe. Sotsial’noe. Filosofskoe).» M.: Izd-vo Mosk. un-ta, 1979.
Dostoevskij, F. M. «Brat’ya Karamazovy»: «Sobranie sochinenij v dvenadtsati tomakh.» M.: Izd-vo ’Pravda’, 1982.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2018 Odesa National University Herald. Sociology and Politics
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.