«ІДЕНТИЧНІСТЬ» І/АБО «ІДЕНТИФІКАЦІЯ»: ВИБІР КАТЕГОРІЇ ДЛЯ ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1439.2018.2(31).144311Ключові слова:
iдентичність, криза ідентичності, ідентифікація.Анотація
У статті розглядається гостра дискусія останніх десятиліть щодо доцільності використання «ідентичності» як категорії соціального та політичного аналізу. Наводяться й аналізуються основні аргументи сторін. Основними проблемами тут виглядають: багатозначність і суперечливість термінів «ідентичність» і «криза ідентичності»; нерозбірливість їх вживання, як у повсякденній мовній практиці, так і в науковій сфері; занадто тісний зв’язок між практичними (очевидно, есенціалістськими) і аналітичними вживаннями цих термінів, що девальвує їх аналітичну значимість. Детально розбирається стаття «За межами «ідентичності» (2000), написана відомими американськими дослідниками націоналізму і етнічності Р. Брубейкером і Ф. Купером. Стаття представляє безперечно критичний погляд на «ідентичність». Наводяться основні доводи авторів на користь повної заміни «ідентичності», як категорії наукового аналізу, більш адекватними, за їх уявленням, групами термінів. Такими, наприклад, як: «ідентифікація» і «категоризація»; «самоусвідомлення» і «соціальна локалізація»; «спільність», «зв’язаність» і «груповість». Розглядається альтернативний підхід до ідентичності» — спроби, вжиті П. Рікером, З. Бауманом і багатьма іншими, переформулювати або, інакше кажучи, деконструювати поняття, тим самим позбавивши його есенціалістських коренів і претензій. Особлива увага приділяється знаковій роботі, що представляє такий підхід, а саме, статті британського культуролога С. Холла «Кому потрібна «ідентичність»?» (1996). озмірковуючи в рамках цього підходу, що допускає розуміння «ідентичності» в новій, зміщеній або децентрованій формі, приходимо до висновку про перевагу застосування терміна «ідентифікація», як динамічного і конструйованого процесу, та поняття «ідентичність», як стану ідентифікації в конкретний момент часу.
Посилання
Аbushenko, V. L. «Problema identichnostej: spetsifika kul’tur-filosofskogoi kul’tur-sotsiologicheskogo videniya.» Voprosy sotsial’noj teorii IV (2010): 128–146.
Grechko, P. K. «Identichnost’ — postmodernistskaya perspektiva.» Voprosy sotsial’noj teorii IV (2010): 171–190.
Zadvornaya, E. S. «Fenomen identichnosti: istoriya formirovaniya ponyatiya i sovremennye podkhody k izucheniyu.» Tsennosti i smysly 1(47) (2017): 24–37.
Lysak, I. V. «Identichnost’: sushhnost’ termina i istoriya ego formirovaniya.» Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Filosofiya. Sotsiologiya. Politologiya 38 (2017): 130–138.
Orlova, Eh.А. «Kontseptsii identichnosti / identifikatsii v sotsial’no-nauchnom znanii» In Voprosy sotsial’noj teorii: nauchnyj al’manakh, ed. by Yu.M. Reznik and M. V. Tlostanova, 87–111, M.: Assotsiatsiya «Mezhdistsiplinarnoe obshhestvo sotsial’noj teorii», 2010.
Sanina, А. G. «Genezis idei identichnosti v sotsiologii i smezhnykh naukakh.» Sotsis 12 (2014): 3–11.
Simonova, O. А. «K formirovaniyu sotsiologii identichnosti.» Sotsiologicheskij zhurnal 3 (2008): 45–61.
Rikyor, Paul. «Povestvovatel’naya identichnost’» In Germenevtika. Ehtika. Politika. Moskovskie lektsii i interv’yu, 19–37. M.: Izd. tsentr «Akademia», 1995.
Brubejker, Rodjers. Ehtnichnost’ bez grupp, M.: Izd. dom Vysshej shkoly ehkonomiki, 2012.
Gleason, Phillip «Identifying Identity: A Semantic History.» The Journal of American History. 69(4) (1983): 910–931.
Hall, Stuart. «Introduction: Who Needs «Identity»?» In Questions of Cultural Identity, ed.by Stuart Hall and Paul du Gay, 1–17. London: Sage Publications, 1996.
Bauman, Zigmunt. Individualizirovannoe obshhestvo, M.: Logos, 2005.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
