ДОСТОЄВСЬКИЙ ТА СУЧАСНИЙ РОСІЙСЬКИЙ КОНСЕРВАТИЗМ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2304-1439.2018.2(31).144306Ключові слова:
російська консерватизм, слов’янофільство, сталінізм, соціалізм, лібералізм, християнство.Анотація
У статті розглядається проблема інкорпорації політичних ідей Достоєвського
у політичний процес пострадянської Росії. Проаналізовано широкий спектр сучасних користувачів його політичної діяльності: від комуністів до радикальних панславістів. Простежується зв’язок ідей Достоєвського з ідеями сучасних російських консерваторів, правлячої еліти та державної політики Володимира Путіна. Вказується як на їх спільність, так і на відмінності, зокрема спроби останнього об’єднати ідеї російського консерватизму та сталінського соціалізму, щоб виправдати «червону ідею». Відзначено, що Достоєвський створив оригінальну політичну концепцію, яка виходить за рамки слов’янофільства. У роботі досліджується критичне ставлення Достоєвського до ідей соціалізму та лібералізму, головним чином
за їх утилітаризм, ігнорування релігії, «найвищих значень», душі і нації людини. У конструкції Достоєвського особлива увага приділяється аналізу історичних коренів російської сучасної орієнтації на зовнішню експансію, поширення впливу на Схід, збереження слов’янського світу та боротьби із Заходом з позитивним ставленням до використання російської сили в міжнародній політиці. Вивчаються причини посилення політичної ролі православної церкви в країні та світі. Важливими є принципи політичної етики, розроблені Достоєвським, та необхідність надати «моральний звук» політиці. Існує розбіжність у звинуваченнях щодо його прихильності до ідей російського фашизму. У певному сенсі можна сказати про популізм деяких його ідей, некритично і надмірно ідеально «намалювати» образ російської людини. Вивчаються психологія та технологія авторитарного правління,
що розробляються Достоєвським, що широко представлено в політичній практиці сучасної Росії.
Посилання
Dugin, А. «Russkie igry Lenkoma (O spektakle «Varvar i eretik» Marka Zakharova).» Arktogeya, 2016. Accessed 2.08.2018. https://arcto.ru/article/2016/.
Veksler, V. «Protiv Dostoevskogo. EHsse-razoblachenie.» Аteisticheskij sajt. Marta 28, 2016. Accessed 2.08.2018. https://ateism.ru/article.htm?no=24105
Baburin, S. N. «Russkij konservatizm kak chast’ sovremennoj politicheskoj kul’tury.» M.: Knizhnyj mir, 2013.
Davydov, А., Ustinkin, S. «Konservativnaya ideologiya v politicheskoj sisteme sovremenn j Rossii.» Vlast’. 11 (2010): 78–79.
Panarin, А. S. «Russkaya kul’tura pered vyzovom postmodernizma.» M.: Institut filosofii RАN, 2005.
Popov, E H. А. «Russkij konservatizm: ideologiya i sotsial’no-politicheskaya praktika.» Rostov n/D: Izd-vo RGU, 2005.
Dobren’kov, V. I. «Russkij konservatizm kak ideologiya vozrozhdeniya i razvitiya Rossii.» Vestnik MGU. Ser. 18 «Sotsiologiya i politologiya.» 1 (2011): 5–26.
Вakhtin, M. M. «EHstetika slovesnogo tvorchestva. «M.: Iskusstvo, 1979.
Kolesnikov, А. Kak rossijskaya politika rifmuetsya s Dostoevskim. Vedomosti. Аvgust 8, 2018. Accessed 8.08.2018. https://www.vedomosti.ru/opinion/columns/2018/08/08/777623-rossiiskaya-politika-dostoevskim
Dostoevskij, F. M. «Politicheskoe zaveshhanie: Sb. statej za 1861–1881 gg.». M.: Аlgoritm, 2006.
Dobren’kov, V. I. «Konservatizm — natsional’naya ideologiya Rossii.» Vestnik MGU. Ser. 18 «Sotsiologiya i politologiya «2 (2011): 3–53.
Berdyaev, N. А. «Istoki i smysl russkogo kommunizma.» M.: Nauka, 1990.
udryavtsev, Y U. G. «Tri kruga Dostoevskogo (Sobytijnoe. Sotsial’noe. Filosofskoe).» M.: Izd-vo Mosk. un-ta, 1979.
Dostoevskij, F. M. «Brat’ya Karamazovy»: «Sobranie sochinenij v dvenadtsati tomakh.» M.: Izd-vo ’Pravda’, 1982.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Вісник Одеського національного університету. Соціологія і політичні науки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.