ДОСТОЄВСЬКИЙ ТА СУЧАСНИЙ РОСІЙСЬКИЙ КОНСЕРВАТИЗМ

Анотація

У статті розглядається проблема інкорпорації політичних ідей Достоєвського
у політичний процес пострадянської Росії. Проаналізовано широкий спектр сучасних користувачів його політичної діяльності: від комуністів до радикальних панславістів. Простежується зв’язок ідей Достоєвського з ідеями сучасних російських консерваторів, правлячої еліти та державної політики Володимира Путіна. Вказується як на їх спільність, так і на відмінності, зокрема спроби останнього об’єднати ідеї російського консерватизму та сталінського соціалізму, щоб виправдати «червону ідею». Відзначено, що Достоєвський створив оригінальну політичну концепцію, яка виходить за рамки слов’янофільства. У роботі досліджується критичне ставлення Достоєвського до ідей соціалізму та лібералізму, головним чином
за їх утилітаризм, ігнорування релігії, «найвищих значень», душі і нації людини. У конструкції Достоєвського особлива увага приділяється аналізу історичних коренів російської сучасної орієнтації на зовнішню експансію, поширення впливу на Схід, збереження слов’янського світу та боротьби із Заходом з позитивним ставленням до використання російської сили в міжнародній політиці. Вивчаються причини посилення політичної ролі православної церкви в країні та світі. Важливими є принципи політичної етики, розроблені Достоєвським, та необхідність надати «моральний звук» політиці. Існує розбіжність у звинуваченнях щодо його прихильності до ідей російського фашизму. У певному сенсі можна сказати про популізм деяких його ідей, некритично і надмірно ідеально «намалювати» образ російської людини. Вивчаються психологія та технологія авторитарного правління,
що розробляються Достоєвським, що широко представлено в політичній практиці сучасної Росії.