ФЕНОМЕН ЛОБІЗМУ: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРИРОДИ І МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті розглядається феномен лобізму як актуальна практика в плюралістичному суспільстві, як складний, сучасний інститут політичної системи, який забезпечує механізм та інструменти впливу зацікавлених груп на прийняття рішень владними структурами. Конкуренція між групами у лобіюванні інтересів представлена умовою, що забезпечує свободу та справедливість без звернення до концепцій «соціальних інтересів», «суспільних інтересів» або «загального блага».  За допомогою теоретико-концептуальних напрацювань, орієнтованих на механізми колективних дій зацікавлених груп та груп інтересів, показано, що політичні рішення в сучасних громадських системах перестали бути прерогативою офіційних інститутів влади, а стають результатом компромісу груп. Лобізм набув показників, що властиві інститутам, які задіяні у процесі прийняття рішення, а структури організації лобістської діяльності відбивають актуальну структуру політичного інтересу. Показано, що історичний розвиток лобістської діяльності та форми інтерпретації лобістських практик у різних суспільно-політичних системах розвивалися у контексті логіки формування соціально-політичної системи. Аналіз діючих регіональних моделей лобістської діяльності, що сформувалися в різних соціально-політичних умовах, відображають характер взаємодії між групами інтересів у суспільстві та демонструє залежність від структур політичного інтересу, дає інформацію про те, хто і як трансформує його в політичні рішення та дії. Представлено британсько-американську модель індивідуалізованого лобізму, сформовану в результаті симбіозу політичної діяльності та бізнесу; континентально-європейську модель корпоративного представництва, що сформована внаслідок змін правил гри між бізнесом та державою; східноєвропейську модель інституційного контрольованого лобізму з елементами «клієнтелізму». Центр тяжіння у питаннях регулювання лобістських практик має певні варіанти. Якщо в британській моделі процес регулювання стосується, перш за все, політиків (об’єкт лобіювання), то в американській моделі регулюванню з боку держави підлягають самі лобісти та ринок лобістських послуг. Наголошено, що нормативним показником інтенсивності та результативності лобістської діяльності є здібності політичної системи вирішувати системні виклики, під яким розуміються кількість і якість наявних у ній точок доступу, скориставшись якими групи інтересів можуть включитися у процес прийняття рішень органами державної влади.