СПІВРОБІТНИЦТВО КРАЇН ЄС З МЕРКОСУР ТА СЕЛАК: РЕГІОНАЛЬНИЙ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР

Анотація

У статі розглянуто основні форми співробітництва між країнами ЄС та найбільшими об’єднаннями країн Латинської Америки МЕРКОСУР та СЕЛАК. Проаналізовано історичне підґрунтя, через призму теорій неолібералізму та регіоналізму, пошуку моделей взаємодії для спільного майбутнього цих регіональних об’єднань. Зазначено, що на відносини між ЄС та Латинською Америкою також вплинуло приєднання Португалії та Іспанії до Європейського співтовариства, що значно підсилило їх співпрацю. Визначені основні етапи та форми співпраці: економічні, політичні, культурні та соціальні. Зазначено, що кожен період має різні результати, оскільки, значну роль на процеси мали внутрішньополітичні особливості розвитку держав, що обумовлювало подальші рішення. Проведено детальний аналіз міжрегіональних зустрічей, самітів, переговорних процесів країн-учасників досліджуваних об’єднань. Зазначено, що ЄС активно використовує теорію неолібералізму, як один з основних механізмів взаємодії з іншими країнами, зокрема, здійснює стосунки як з країнами регіону на двосторонній основі, так і через співпрацю з МЕРКОСУР і CELAC. Такий підхід сприяє ефективнішому багатосторонньому діалогу, що охоплює багато сфер діяльності і інтереси партнерів на різних рівнях міжнародних відносин, використовуючи політику м’якої сили. Доведено, що тільки через пошук оптимальної взаємодії, можна досягти консенсусу та порозуміння. Окреслено основні проблеми та труднощі, які виникли на шляху підписання документу про створення спільної зони вільної торгівлі між ЄС та МЕРКОСУР. У роботі задіяно значну документальну базу з різноманітних зустрічей та самітів, оскільки саме вони стали основою до підписання спільної декларації у 2019 р. На сьогоднішній день, ЄС взаємодіє з Латинською Америкою на кількох рівнях: континентальному, регіональному та двосторонньому, що є результатом спільних зусиль для більш глибокого співробітництва.