ПІАР ТА ПРОПАГАНДА НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ: ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-5206.2022.35.260422Ключові слова:
паблік рілейшнз, пропаганда, паблісіті, громадська думка, соціальні комунікації, передвиборчі PR-технологіїАнотація
У статті розглядаються основні підходи до встановлення відмінності понять паблік рілейшнз та пропаганда. Зроблено реконструкцію розвитку сфери паблік рілейшнз у західній політичній культурі. Визначено особливості розвитку сфери паблік рілейшнз у країнах пострадянського простору. Встановлено, що поняття паблік рілейшнз, ще недавно маловідоме та незвичне для колишньої радянської політичної культури та ментальності, останніми роками буквально увірвалося у наше життя. Це поняття увійшло в моду, стало справжньою візитною карткою нових часів. Весь цивілізований світ вже не просто звик до нього, а й перетворив паблік рілейшнз на ефективно працюючі науку та мистецтво досягнення взаєморозуміння та згоди між різноманітними суб'єктами життя громадянського суспільства. Але через свою «модність» поняття «паблік рілейшнз» (PR) часто вживають до місця і не до місця, вкладаючи в нього найчастіше збочений зміст. Іноді поверховий підхід до цього напряму діяльності суперечить принципам соціальної відповідальності інститутів громадянського суспільства, фактично підштовхуючи до того, щоб ставитися до громадськості як об'єкта обману, маніпулювання виключно в егоїстичних інтересах суб'єктів, сприятливий (або несприятливий) імідж яких створюється за будь-яку ціну. Інституцилізація цивілізованої професійної системи паблік рілейшнз на пострадянському просторі пробиває собі дорогу через безліч об'єктивних та суб'єктивних перешкод. Зміст перешкоджаючих чинників об'єктивного і суб'єктивного характеру завжди історичні. Вагомим історичним чинником у цьому виступає спадщина впливу пропагандистської машини минулих років.
Посилання
Bеrnays, E. (1937). Recent Trends in Public Relations Activities. Public Opinion Quarterly. Nova York, 1(1), 147 – 157 [in English]. [Bеrnays E. Recent Trends in Public Relations Activities. Public Opinion Quarterly. Nova York, 1937. Vol. 1, Is.1. P. 147 – 157].
Bohoyavlenskyi, A. E. (2015). Public Relations in Russia: from “pyublicity” to publicity. Bulletin of VSU. Series: philology. Journalism, 3, 128 – 131. [in Russian]. [Богоявленский А. Е. Паблик рилейшнз в россии: от «пюблисите» к паблисити. Вестник ВГУ. Серия: филология. Журналистика. 2015. №3. С. 128 – 131].
Black, S. (2017). Introduction to Public Relations. New York: Modina Press [in English] [Black S. Introduction to Public Relations. New York: Modina Press, 2017. 226 p.].
Harlow, R. F. (April 15, 2016). Concept of PR. Public Relations in our life. Retrieved from https://www.okhistory.org/publications/enc/entry.php?entry=HA023 [in English]. [Harlow R. F. Concept of PR. Public Relations in our life. April 15, 2016. URL: https://bokhaleidblog.wordpress.com/2016/04/15/rex-harlow-concept-of-pr/ (дата звернення: 27.05.2019)].
Karpinskaya, A. (March, 2019). The use of humor in campaigning. Volodymyr Zelensky’s PR campaign launched by Deadline. Deadline. Retrieved from https://www.deadline.com.ua/blog/vikoristannya-gumoru-u-peredviborch-y-ag-tac-fenomen-pr-kampan-volodimira-zelens-kogo# [in Ukrainian]. [Карпінська О. Використання гумору в передвиборчій агітації. PR-кампанія Володимира Зеленського, яку розпочав Deadline. Deadline. 6 Maрта, 2019. URL: https://www.deadline.com.ua/blog/vikoristannya-gumoru-u-peredviborch-y-ag-tac-fenomen-pr-kampan-volodimira-zelens-kogo# (дата звернення: 27.05.2020).].
Kazarin, P. (2020). Cinema, which has tamed us. Ukrainian Truth. July 12, 2020. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/12/7259014/ [in Ukrainian]. [Казарін П. Кіно, яке нас приручило. Українська правда. 12 липня 2020. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/12/7259014/ (дата звернення: 27.05.2019)]
Kvit, S. (2014). Mass communications. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy Publishing House [in Ukrainian]. [Квіт С. Масові комунікації. Київ: Видавничий Дім «Києво-Могилянська академія», 2014. 206 с.].
Kokhanov, E. F. (2004). Theoretical and methodological bases of PR-activity (sociological aspect): Monograph. Moscow: RIP-Holding Publishing House [in Russian] [Коханов Є. Ф. Теоретические и методологические основы PR-деяльности (социологический аспект): Монография. Москва: РІП-Холдинг, 2004. 202 с.]
Koshelyuk, M. (2018). Technologies of political elections. Saint-Petersburg: Peter [in Russian]. [Кошелюк М. Технологии политических выборов. Санкт-Петербург: Питер, 2018. 312 с.].
Minakov, O. (September, 2019). Elections of the President of Ukraine: key political technologies of candidates. Radio Svoboda. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/29479164.html [in Ukrainian]. [Мінаков О. Вибори президента України: ключові політтехнології кандидатів. Радіо Свобода. 09 Вересня, 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29479164.html (дата звернення: 27.05.2020)].
Pocheptsov, G. G. (May, 2019). Glamor, propaganda and elections. Mirror Weekly, 17. Retrieved from https://zn.ua/socium/glamur-propaganda-i-vybory-317154.html. [in Russian]. [Почепцов Г. Г. Гламур, пропаганда и выборы. Дзеркало тижня. 11 травня – 17 травня. 2019. Вип. 17. URL: https://zn.ua/socium/glamur-propaganda-i-vybory-317154.html (дата звернення: 27.05.2020)].
Rorty, J. (1934). Our master’s voice. Nova York: John Day. Retrieved from https://assets.pubpub.org/sr6fyek0/01597605775000.pdf [in English]. [Rorty J. Our master’s voice. Nova York: John Day, 1934. 25 p. URL: https://assets.pubpub.org/sr6fyek0/01597605775000.pdf (дата звернення: 27.05.2020)]
Rüdiger, F. (2014). The Public Relations and the Debate About Propaganda in the Period Between Wars. Intercom – RBCC. São Paulo, 37(1), 45 – 70. [in English]. [Rüdiger F. The Public Relations and the Debate About Propaganda in the Period Betwe1en Wars. Intercom – RBCC. São Paulo. 2014. Vol.37, Is.1. P. 45 – 70.].
Soldatenko, I. O. & Netetska, T. M. (2009). Public Relations in Business. Public Relations in Business. Kharkiv: NTU "KhPI" [in Ukrainian]. [Солдатенко І.О., Нетецька Т.М. Паблік рілейшнз у бізнесі. Зв’язки з громадськістю у бізнесі. Харків: НТУ “ХПІ”, 2009. 112 с.].
Solovyov, A. I. (2016). Political Science: Political Theory, Political Technologies. Moscow: Aspect Press [in Russian]. [Соловьов А. І. Политология: Политическая теория, политические технологии. Москва: Аспект Прес, 2016. 559 с.].
Shvets, K. (2019). PR-technologies in the presidential election campaign in Ukraine in 2019. May studios, 4, 160 – 163. [in Ukrainian]. [Швець К. PR-технології передвиборчої президентської кампанії в Україні 2019 року. Майські студії. 2019. Вип. 4. С. 160 – 163].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
