ПОЛІТИКА ЗІ СПРИЯННЯ МИРУ ЯК КЛЮЧОВИЙ АСПЕКТ МІЖНАРОДНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ НОРВЕГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-5206.2022.35.259386Ключові слова:
зовнішня політика, політика сприяння миру, стратегічні інтереси, врегулювання конфліктів, НорвегіяАнотація
У статті проаналізовані основні засади політики Норвегії зі сприяння миру. Зазначається, що в основі зовнішньої політики лежить розуміння своєї особливої ролі в досягненні миру, що, в свою чергу, є невід’ємним елементом її позиціонування як «позитивної держави». Метою статті є аналіз основних засад та особливостей реалізації зовнішньої політики Норвегії щодо сприяння миру. Досліджуються історичні аспекти існування традиції миру. Зазначено, що політика сприяння миру Норвегії має в своїй основі історичне самоусвідомлення як держави миру, яка сповідує ліберальні цінності. Розглядається історична ретроспектива позиціонування Норвегії як держави миру, прослідковується еволюція підходів до її реалізації. Аналізуються особливості політики сприяння миру в якості повноцінного самостійного вектору зовнішньої політики Норвегії. Розглянуто інституційні засади реалізації політики зі сприяння миру. Досліджується значення дипломатії цінностей в зовнішньополітичній стратегії Норвегії. Розглянуто особливості «норвезької моделі» сприяння миру які базуються на мирній сутності країни, поєднання зусиль зі сприяння миру з довготерміновою гуманітарною допомогою, на гнучкій комбінації дій державних та недержавних акторів. Визначено переваги, які забезпечують довіру до Норвегії як до сторони сприяння миру. Окреслені основні напрями участі Норвегії у врегулюванні конфліктів. Підхід Норвегії до процесів мирного врегулювання має довгостроковий характер та є орієнтованим на результат, визначальною є прагматична спрямованість її зусиль на досягнення максимальної ефективності зі сприяння миру.
Посилання
Bandarage, A. (2011). The “Norwegian Model”: Political Economy of NGO Peacemaking. The Brown Journal of World Affairs, 17(2), 221 – 242. [in English]. [Bandarage A. The “Norwegian Model”: Political Economy of NGO Peacemaking. The Brown Journal of World Affairs. 2011. Vol. 17, Is. ІІ. P. 221 – 242.]
Bondevik, K. M. (2003). Tale ved Nyttårsskiftet. Retrieved from http://www.regjeringen.no/nb/dokumentarkiv/Regjeringen-Bondevik-II/Statsministerens-kontor/265203/266509/tale_ved_nyttarsskiftet.html?id=266510 [in Norwegian]. [Bondevik K. М. Tale ved Nyttårsskiftet. 2003. P. 1 – 5. URL: http://www.regjeringen.no/nb/dokumentarkiv/Regjeringen-Bondevik-II/Statsministerens-kontor/265203/266509/tale_ved_nyttarsskiftet.html?id=266510. (дата звернення: 05.04.2021)]
De Bengy Puyvallée, A. & Bjørkdahl, K. (2021). Do-Gooders at the End of Aid: Scandinavian Humanitarianism in the Twenty-First Century. Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/9781108772129 [in English]. [De Bengy Puyvallée A., Bjørkdahl K. Do-Gooders at the End of Aid: Scandinavian Humanitarianism in the Twenty-First Century. 2021. Cambridge: Cambridge University Press. 94 p. DOI:10.1017/9781108772129/]
Egeland, J. (1988). Impotent Superpower – Potent Small State: Potentials and Limitations of Human Rights Objectives in the Foreign Policies of the United States and Norway. Oslo: Norwegian University Press. [in English]. [Egeland J. Impotent Superpower – Potent Small State: Potentials and Limitations of Human Rights Objectives in the Foreign Policies of the United States and Norway. 1988. Oslo: Norwegian University Press, 244 p.]
Leira, H. (August, 2013). Our Entire People Are Natural Born Friends of Peace: The Norwegian Foreign Policy of Peace. Swiss Political Science Review, 19(3), 338 – 356 DOI: https://doi.org/10.1111/spsr.12044. [in English]. [Leira H. Our Entire People are Natural Born Friends of Peace: The Norwegian Foreign Policy of Peace. Swiss Political Science Review. August, 2013. Vol.19, Is.3. P. 338 – 356. DOI: https://doi.org/10.1111/spsr.12044]
MFA. (1995). Report no 19 to the Storting (1995–1996): En verdeni endring. Hovedtrekkinorsk politikk overfor utviklingslandene. Retrieved from https://www.nb.no/items/URN:NBN:no-nb_digibok_2016021008207 [in Norwegian]. [MFA. Report no 19 to the Storting (1995–1996): En verdeni endring. Hovedtrekkinorsk politikk overfor utviklingslandene. 1995. C. 5. URL: https://www.nb.no/items/URN:NBN:no-nb_digibok_2016021008207 (дата звернення: 05.04.2021)]
MFA. (2004). Report no 35 to the Storting (2003–2004): Felles kamp mot fattigdom. En helhetlig utviklingspolitikk. Oslo: Ministry of Foreign Affairs. [in Norwegian]. [MFA. Report no 35 to the Storting (2003–2004): Felles kamp mot fattigdom. En helhetlig utviklingspolitikk. Oslo: Ministry of Foreign Affairs, 2004. 10 c.]
MFA (2006). The Norwegian Government’s Action Plan for the Implementation of UN Security Council Resolution 1325 (2000) on Women, Peace, and Security. Retrieved from https://bit.ly/3Hk4cVt [in English]. [MFA. The Norwegian Government’s Action Plan for the Implementation of UN Security Council Resolution 1325 (2000) on Women, Peace, and Security. 2006. URL: https://bit.ly/3Hk4cVt. (дата звернення: 05.04.2021)]
MFA (2018). Norway’s Role and Interests in Multilateral Cooperation. Meld. St. 27 (2018–2019) Report to the Storting (White Paper). Retrieved from: https://www.regjeringen.no/contentassets/5673dadc917448148b491635289ac690/en-gb/pdfs/stm201820190027000engpdfs.pdf. [in English]. [MFA Norway’s Role and Interests in Multilateral Cooperation. Meld. St. 27 (2018–2019) Report to the Storting (White Paper). 2018. URL: https://www.regjeringen.no/contentassets/5673dadc917448148b491635289ac690/en-gb/pdfs/stm201820190027000engpdfs.pdf. (дата звернення: 22.03.2019)]
UNGA. (2018). Scale of assessments for the apportionment of the expenses of United Nations peacekeeping operations. Retrieved from https://bit.ly/3MM7Ad0. [in English]. [UNGA. Scale of assessments for the apportionment of the expenses of United Nations peacekeeping operations. 2018. URL: https://bit.ly/3MM7Ad0 (дата звернення: 22.03.2019)]
PMNUN. (2019). Record-high Norwegian core funding to UN organizations in 2019. Retrieved from:https://www.norway.no/en/uganda/norway-uganda/news-events/news2/record-high-norwegian-core-funding-to-un-organisations-in-2019/). [in English]. [PMNUN, Record-high Norwegian core funding to UN organisations in 2019. 2019. URL: https://www.norway.no/en/uganda/norway-uganda/news-events/news2/record-high-norwegian-core-funding-to-un-organisations-in-2019/) (дата звернення: 22.02.2022)]
Taulbee, J. & Kelleher A., Grosvenor P. (December 17, 2014). Norway’s Peace Policy: Soft Power in a Turbulent World. Basingstoke: Palgrave Macmillan Taulbee J., Kelleher A., Grosvenor P. Norway’s Peace Policy: Soft Power in a Turbulent World. Basingstoke: Palgrave Macmillan, December 17, 2014. 261 p.]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
