РОЛЬ ТА ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ PR-ТЕХНОЛОГІЙ В ФОРМУВАННІ І ПРОСУВАННІ ПОЛІТИЧНОГО ІМІДЖУ

Анотація

Постійні політичні перегони та безпосередньо процес парламентських та місцевих виборів в Україні актуалізує запит кандидатів в депутати на формування професійного та привабливого іміджу. Фінансові витрати окремих кандидатів все більше не виправдовуються, через очевидну втому виборців та відсутність креативних підходів щодо проведення виборчих кампацій, через низький рівень розвитку іміджелогії в нашій країні та через низький рівень розвитку та просування PR-технологій. Метою статті є аналіз формування образу політика через PR-технології та з’ясування механізмів застосування вибудуваного політичного іміджу через ЗМІ на основі методу «включеного спостереження» та безпосередньої участі автора в роботі команди народного депутата України над формуванням його іміджу. В статті проаналізовано стан української іміджелогії, дослідежно теоретичні основи формування іміджу політика, показано різницю умов та чинників формування іміджу кандидатів в детутати місцевих рад та кандидатів до Верховної Ради України. Автор розглядає процес формування комунікаційного політичного простору між виборцями та їх потенційними представниками, процес забезпечення прямого та зворотного зв’язків у ньому за допомогою усього переліку доступних сьогодні ЗМІ, демонструючи вплив іміджеологів як суб’єктів встановлення координат цього «комунікаційного простору». Фактично, автором показано, що і виборці, і кандидати, нерідко постають об’єктами впливу, маніпуляції з боку команди іміджеологів, які, ставлячи за мету просування «необхідного» кандидата, «підганяють» його імідж (формуючи відомості про професійні здібності, сімейні цінності, особистісні уподобання та якості, а також зовнішність) під виявлені соціологами громадські очікування. Дотримуючись формули, за якою існують два способи впливу на людей: «спосіб переконати» і «спосіб сподобатися», сучасні іміджеологі обирають останній як найуспішний, виграшний. В якості висновку, автор зазначає тенденцію до все більшої «технологізації» політичних процесів, що супроводжуватиметься більшим рівнем маніпуляційних впливів як на виборців, так і на кандидатів, як носіїв створеного для них іміджу.