ПАРАДОКСАЛЬНИЙ АСПЕКТ ПОЛІТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

  • Є. С. Огарєнко Кафедра політології факультету міжнародних відносин , політології та соціології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова., Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2304-1439.2018.2(31).144313

Ключові слова:

знакова комунікація, парадокс політики, політичний меседж, бюрократично-етатистська риторика, девальвація публічності.

Анотація

У статті проаналізовано як різноманітність мовних значень і смислів, які в процесі комунікації використовує людина, дає можливість «примирити» суперечливе різноманіття його мотивацій, в тому числі і парадоксально. Різноманітність комунікативних смислів утворюється не тільки безліччю знаків, а й, наприклад, можливістю з'єднання знака з іншим об'єктом (метафора), часткової зміни знака з трансформацією сенсу (каламбур). Відомий курйозний приклад з політичної сфери зміни значення в знаку «ялинка», пов'язаний з мимовільною трансформацією цього знака в «йолка» екс-президентом України. Внаслідок цього значення «вічнозелене дерево з голками» трансформується в сенс «український президент, що погано знає українську мову». Автор вказує, що суперечлива «чотирьохосновність» політики, яку позначають як парадокс «чотирьох П (партикулярність, публічність, популізм, привілейованість)» когерентна різноманіттю мотивації людської поведінки. Керуючи соціальною поведінкою, політика покликана мобілізувати мотивацію більшості, що робиться за допомогою меседжів, які породжують смисли, в тому числі і маніпулюючи публічною складовою. Неефективність політичної комунікації в пострадянській Україні обумовлена еклектичним поєднанням в політичних меседжах радянських ментальних моделей у вигляді бюрократично-етатистської і популістської риторики з пострадянською риторикою стилізованого патріотизму і псевдоринкової свободи. Коріння еклектизму не тільки в радянському минулому, а й у сучасній консьюмерізаціі публічної складової політики. Спираючись на парадокс «слідуй своїм схильностям, долаючи їх», або інакше, уникаючи політизації неполітичних сфер життя і маніпуляції «знаковим споживанням» мас, можна спробувати повернути українській політиці публічність.

 

Біографія автора

Є. С. Огарєнко, Кафедра політології факультету міжнародних відносин , політології та соціології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

Кандидат філософських наук, доцент кафедри політології факультету міжнародних відносин, політології та соціології ОНУ імені І.І. Мечникова.

Посилання

Zhizhek, Slavoj. Chuma fantazij. Kh.: Gumanitarny’j centr, 2017.

Veber, Maks. Osnovny’e sociologicheskie ponyatiya: Izbranny’e proizvedeniya. M.: Progress, 1990.

Bart, Rolan. Izbranny’e raboty’: Semiotika: Poe’tika. M.: Progress, 1998.

Lilleker, Darren G. Politicheskaya kommunikaciya. Klyuchevy’e koncepty’. Kh.: Gumanitarny’j Centr, 2010.

E’ko, Umberto. Otsutstvuyushhaya struktura. Vvedenie v semiologiyu. SPb.: Simpozium, 2004.

Zhizhek, Slavoj. Vozvy’shenny’j ob»ekt ideologii. M.: Khudozhestvenny’j zhurnal, 1999.

Khomskij, Noam. Klassovaya vojna. Interv’yu s De’vidom Barzamyanom. M.: Praksis, 2003.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-13

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ. ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ