ПРИНЦИП ІНКЛЮЗИВНОСТІ В ГЛОБАЛЬНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

У статті дається аналіз одного з трьох принципів формування політичних стратегій в ХХI столітті — принципа інклюзивності (прагнення суб’єктів глобального політичного процесу включити в сферу свого впливу якомога ширше коло об’єктів політичної стратегії — народів, держав, культур, економік). Поява ідеології глобалізму багато в чому ґрунтується на принципі інклюзива, що отримав розвиток починаючи з епохи французького Просвітництва і аж до теперішнього часу. Західний інклюзив заснований на переконанні в фінальному торжестві ліберальних принципів соціальної організації. На цій основі глобалізація має цілком певний соціально-політичний контекст — включення всього світу в систему західних цінностей, інститутів і економічних структур як «найбільш ефективних».  Для обґрунтування цього Захід має досить розроблену концептуальну базу. Головний сенс цих концепцій зводиться до твердження про те, що Захід дав світові універсальний звід політичних цінностей і інститутів, а успіх або неуспіх розвитку незахідних цивілізацій і країн залежить від ступеня їх включення або не-включення в західну політичну модель (тобто від ступеня їх інклюзивних властивостей). Однак на початку XXI століття відбувається радикальна трансформація технологічних і соціально-політичних відносин, які ставлять під сумнів ефективність західної інклюзивістської моделі. Всі нині існуючі цивілізації, національні спільноти і держави як ніколи раніше відчувають свою унікальність, винятковість. Вони все більш чітко усвідомлюють, що будь-яке одностороннє і некритичне включення однієї цивілізації в систему цінностей іншої цивілізації приречене на історичну невдачу. Автори приходять до висновку про те, що політична реальність ХХI століття швидше за все буде визначатися протиборством кількох чітко виражених інклюзивних парадигм.