МАЙБУТНЄ МИНУЛОГО, АБО ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ УГОРЩИНИ: МІЖ НАЦІОНАЛЬНИМ ТА УНІВЕРСАЛЬНИМ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-5206.2023.36.288708Ключові слова:
меморіальна політика, національна політика пам’яті, угорська нація, ЄС, ідентичність, європейська ідентичність, комеморація, комеморативні технології, політичні міфи, міжнаціональні відносини, взаємодія з державою, інструменти лобізмуАнотація
Меморіальні стратегії політичних суб’єктів пов’язані зі стратегічним курсом, який обирає політичний актор, із бажаним історичним іміджем соціально-політичної спільноти, зі ступенем внутрішнього різноманіття векторів пам’яті в умовах багатоскладових суспільств. Найбільша хвиля розширення ЄС у 2004 році не тільки включила східноєвропейські країни до Союзу, але й обумовила радикальні зміни в позиціях забезпечення загальноєвропейської єдності, коли постало питання про врахування історичного минулого нових членів. Основи політики пам’яті ЄС, які сформувались після Другої світової війни, потребували нових комеморативних практик та акцентів для запобігання меморіальних конфліктів. Умовою забезпечення внутрішньої єдності всередині ЄС є поступове послаблення внутрішніх символічних кордонів, передусім національних. Саме це стало найбільш складним для східноєвропейських національних держав, які опинились у ситуації двох різноспрямованих векторів: з одного боку, вони продовжують розвивати національні доктрини модерного типу, коли нація визначає себе в межах історичних земель, де триває форматування національних ідентичностей на основі етнополітичних інтересів титульних націй та їх історичних наративів; з іншого боку, загальноєвропейські постмодерні процеси передбачають визнання універсальних цінностей та спільних стратегій. Прикладом амбівалентної меморіальної політики є Угорщина, яка намагається за допомогою комеморативних практик вирішувати різні соціально-політичні завдання: залишаючись у колі наднаціонального простору ЄС, конструювати національно-орієнтовану меморіальну стратегію. Пошук балансу між цими векторами розглядається як умова ефективного розвитку національної спільноти. Отже, метою представленої статті є визначення взаємозв’язку між новим форматом національної доктрини Угорщини та комемораційними політичними технологіями, які реалізує ця держава. Політику пам’яті в Угорщині розглянуто в контексті зміни ролі комеморації у світовій політиці та визначено особливості формування інституційного середовища політики пам'яті. Автор доходить до висновку, що сучасна меморіальна політика Угорщини розвивається в форматі організації соціально-політичного простору для діалогу держави та споріднених діаспор за кордоном.
Посилання
A Magyar állampolgárságról szóló 1993: Törvény módosításáról (2011) [in Hungarian]. [Amendment of the 1993 Act on Hungarian Citizenship. URL: http://www.parlament.hu/irom39/04699/04699.pdf (дата звернення: 23.10.2022).]
A Szomszédos államokban élő magyarokról: Törvény LXII/2001. Nemzeti Jogszabálytár (2001) [in Hungarian]. [On Hungarians living in neighboring states: Law LXII/2001. National Legal Repository. 2001. URL: http://njt.hu/cgi_bin/njt_doc.cgi?docid=57066.338598 (дата звернення: 23.06.2020).]
Adorno, T. (1963). Was bedeutet Aufarbeitung der Vergangenheit. Eingriffe. Neun kritische Modelle. Fraunkfurt a. M.: Suhrcamp, 127–143 [in English].
Anderson, B. (1991). Imagined communities: reflections on the origin and. Spread of nationalism. London: Verso, 256 р. [in English].
Ankersmit, F. (1989). The reality effect in the writing of history. The dynamics of historiographical topology. Mededelingen van de Koninklijke Nederlandse akademie van wetenschappen, afdeling letterkunde, nieuwe reeks LII-i. Amsterdam: Koninklijke Nederlandse akademie van wetenschappen, 37 р. [in English].
Assmann, A. (2011). Cultural memory and western civilization: Functions, media, archives. Cambridge: Cambridge University Press, 410 р. [in English].
Assmann, A. (2010). The Holocaust – a Global Memory? Extensions and Limits of a New Memory Community. In Memory in a Global Age: Discourses Practices and Trajectories, Edby Aleida Assmann and Sebastian Conrad. London: Palgrave, 97–118 [in English].
Batory, A. (2016). Populists in Government? Hungary’s System of National Cooperation. Democratization, 23(2), 283–303 [in English].
Benazzo, S. (2017). Not All the Past Needs To Be Used: Features of Fidesz’s Politics of Memory. Journal of Nationalism, Memory & Language Politics, 11(20), 198–221 [in English].
Bourdieu, P. (1984). Espace social et genèse des "classes" Actes de la Recherche en Sciences Sociales. Fait partie d'un numéro thématique. Le travail politique, 52–53, 3–14 [in English].
Сonceptual basis for a House of European history (October 2008). European parliament. Brussels, 27 р. [in English].
Gyáni, G. (2021). A Nation Divided by History and Memory Hungary in the Twentieth Century and Beyond. London: Routledge, 198 р. [in English].
Gyáni, G. (2019). Trianon – a veszteség természete. Publicisztika. LXIII. évfolyam, 51–52, szám., December 19 [in Hungarian]. [Gyáni G. Trianon – the nature of loss. Publicity. 2019. LXIII. 19 December. Vol. 51–52. URL: https://www.es.hu/cikk/2019-12-19/gyani-gabor/trianon-a-veszteseg-termeszete.html (дата звернення: 11.07.2023).]
György, P. (2012). Trianon és holokauszt – múlt jövője. ÉS, 56(34), Augusztus, 24 [in Hungarian]. [György P. Trianon és holokauszt – múlt jövője. ÉS. 2012. 24 Augusztus. Vol. 56, Is. 34. URL: https://www.es.hu/cikk/2012-08-24/gyorgy-peter/trianon-es-holokauszt-8211-a-mult-jovoje.html (дата звернення: 11.07.2023).]
Horváth, Zs. (2008). The Redistribution of the Memory of Socialism. Identity Formations of the Survivors in Hungary after 1989. In Past for the Eyes: East European Representations of Communism in Cinema and Museums After 1989. Eds. by Sarkisova, О., Apor, Р. Central European University Press, 247–274 [in English].
László, S. (2020). Memory Politics in an Illiberal Regime: Hungary’s New Trianon Memorial. ASEEES Blog, September, 1 [in English].
Lowenthal, D. (1996). The heritage crusade and the spoils of history. Cambridge: Cambridge University Press, 358 р. [in English].
Magyarország Alaptörvénye (2011). Köztársasági Elnöki Hivatal [in Hungarian]. [Basic Law of Hungary 2011. Office of the President of the Republic. 2011. 25 April. URL: http://www.keh.hu/magyarorszag_alaptorvenye/1515-Magyarorszag_Alaptorvenye&pnr=1 (дата звернення: 12.10.2022).]
Manchin, A. (2015). Staging Traumatic Memory: Competing Narratives of State Violence in Post-Communist Hungarian Museums. East European Jewish Affairs, 45(2–3), 236–251 [in English].
Meyer, E. (2008). Memory and Politics. In Cultural memory studies: an international and interdisciplinary handbook. Eds. by Astrid, Erll & Ansgar, Nünning. Berlin, New York: Walter de Gruyter, 173–180 [in English].
Nagy, G. (2015). Increasingly Radical Interventions: The New Wave of Political Art in Hungary. In The Hungarian Patient: Social Opposition to an Illiberal Democracy. Eds. by Krasztev, P, Van Til, J. Central European University Press, 291–316 [in English].
Nora, P. (1989). Between Memory and History: Les lieux de Mémoire. Representations, 26. Special Issue: Memory and Counter-Memory. Oakland, Spring, 7–24 [in Frеnch]. [Nora, P. Between Memory and History: Les lieux de Mémoire. Representations. 1989, Spring. Vol. 26. Special Issue: Memory and Counter-Memory. Oakland, Р. 7–24.]
Nye, J. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics. N.Y.: Public Affairs, 192 р. [in English].
Petо, А. (2022). The Illiberal Memory Politics in Hungary. Journal of Genocide Research, 24(2). Special Issue on “Patriotic History” and the (Re)Nationalization of Memory. 241–249 [in English].
Policy for Hungarian Communities Abroad. Strategic Framework for Hungarian Communities Abroad, adopted by Hungarian Standing Conference (MÁÉRT) (2011) / Repas, Z. (Ed.). Budapest: Magyar Közlöny Lapés Könyvkiadó Kft, 17 р. [in English].
Rawls, J. (1955). Two Concepts of Rules. Philosophical Review, 64(1), 3–32 [in English].
Segal, R. (2010). Becoming Bystanders: Carpatho-Ruthenians, Jews, and the Politics of Narcissism in Subcarpathian Rus. Holocaust Studies, 16, 1–2, 129–156 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
