ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛІЗМУ: ЧИ ЧЕКАТИ ПОДАЛЬШОЇ ЕВОЛЮЦІЇ?
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-5206.2023.36.288705Ключові слова:
регіон, регіональні студії, дебати, світовий порядокАнотація
У міру нівеляції понять «наддержава», «сателіт», «другий світ» збільшувався обсяг нових понять – «центр сили», «глобальна політична динаміка», «багатополярний світовий полюс», «дисперсія», «регіональний устрій», «непідпорядковані території». По-новому почала вибудовуватися ієрархія політичних акторів, де регіони різного рівня (макрорегіони, мезорегіони, субрегіони) раптово стали домінуючими структурними одиницями глобального простору. Це вплинуло на роль і місце регіоналізму. Умовно розвиток дисципліни «Регіональні студії» поділяють на три хвилі: «старий регіоналізм» періоду «холодної війни»; «новий регіоналізм» 1990-х рр.; «порівняльний регіоналізм» ХХІ ст. Метою даної роботи є виявлення еволюції розвитку регіональних студій через якісний аналіз провідних робіт, що сформували обличчя науки про регіоналізм. Ставиться також питання про те, які напрями досліджень регіоналізму потребують подальшого розвитку. У результаті зроблено висновки, що сьогоднішній контекст світового порядку помітно відрізняється від контексту 1990-х років. Порівняльний регіоналізм формується світовим порядком, який характеризується такими процесами, як війна з терором, гуманітарне втручання, багаторівневий світовий порядок, періодичні фінансові кризи в усьому світі, підйом держав, що розвиваються. Наукові дебати зосереджуються на різноманітних взаємодіях між державою та недержавою, інституціях та процесах на різноманітних взаємодіючих рівнях, починаючи від двостороннього до регіонального, міжрегіонального та багатостороннього. Якщо раніше регіон розглядався переважно як мікрорегіон, то в сучасних дослідженнях мова йде про макрорегіональний рівень. Крім того, недержавні актори та групи інтересів тепер активно залучені до регіональної співпраці. Отже, майбутні дослідження приділятимуть більше уваги саме недержавним акторам регіональних відносин.
Посилання
Acharya, A. (2004). How Ideas Spread. Whose Norms Matter? Norm Localization and Institutional Change in Asian Regionalism. International Organization, 58, 239–275 [in English].
Acharya, A. (2007). The Emerging Regional Architecture of World Politics. World Politics, 59(4), 629–652 [in English].
Acharya, A. (2012). Comparative Regionalism: A Field Whose Time has Come? The International Spectator, 47/1, 3–15 [in English].
Acharya, A. (2014). The End of American World Order. Cambridge: Polity Press, 224 р. [in English].
Adler, E. (1997). Imagined (Security) Communities: Cognitive Regions in International Relations. Millenium: Journal of International Studies, 26/2, 249–277 [in English].
Buzan, B., Waever, O. (2003). Regions and Powers: The Structure of International Security. Cambridge: Cambridge University Press, 592 р. [in English].
Cantori, L. J., Spiegel, S. L. (1970). The International Politics of Regions. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 432 р. [in English].
Clowes, E. W., Bromberg, S. J. (Eds). (2015). Area Studies in the Global Age: Community, Place, Identity. IL: Northern Illinois University Press, 304 р. [in English].
De Lombaerde, P., Söderbaum, F., Van Langenhove, L., Baert, F. (2010). The Problem of Comparison in Comparative Regionalism. Review of International Studies, 36/3, 731–753 [in English].
Fawcett, L. (2005). Origins and Development of Regional Ideas in the Americas. In: Fawcett, L., Serrano, M. (Eds). Regionalism and Governance in the Americas, 25–51. Basingstoke: Palgrave Macmillan [in English].
Fawcett, L. (2016). International Relations of the Middle East. Oxford: Oxford University Press, 424 р. [in English].
Haas, E.B. (1958). The Uniting of Europe: Political, Social and Economic Forces 1950-1957. Stanford: Stanford University Press, 552 р. [in English].
Haas, E.B. (1964). Beyond the Nation-State. Stanford: Stanford University Press, 595 р. [in English].
Haas, E.B. (1970). The Study of Regional Integration: Reflections on the Joy and Anguish of Pretheorizing. International Organization, 24/4, 607–646 [in English].
Haas, E.B. (1975). The Obsolescence of Regional Integration Theory. Working paper. Berkeley: Institute of International Studies, 123 р. [in English].
Harders, C., Legrenzi, M. (2008). Regional Cooperation, Regionalism and Regionalization in the Middle East. London: Routledge, 222 р. [in English].
Haug, A.V., Baldersheim, H., Ogard, M. (Eds). (2011). The Rise of the Networking Region: The Challenges of Regional Collaboration in a Globalized World. Aldershot: Ashgate, 212 р. [in English].
Hettne, B., Inotai, A., Sunkel, O. (Eds). (1999). Globalism and the New Regionalism. Basingstoke: Macmillan Press, 437 р. [in English].
Hettne, B., Söderbaum, F. (2000). Theorising the Rise of Regionness. New Political Economy, 5/3, 457–474 [in English].
Katzenstein P.J. (1996). Regionalism in Comparative Perspective. Cooperation and Conflict, 31/2, 123–159 [in English].
Katzenstein, P.J. (2005). A World of Regions: Asia and Europe in the American Imperium. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 320 р. [in English].
King, G., Keohane, R.O., Verba, S. (1994). Designing Social Inquiry: Scientific Inference in Qualitative Research. Princeton: Princeton University Press, 259 р. [in English].
King, Ch. (2015). The Decline of International Studies: Why Flying Blind is Dangerous. Foreign Affairs, 94(4), 88–98 [in English].
Laursen, F. (Ed). (2003). Comparative Regional Integration. Theoretical Perspectives. Aldershot: Ashgate, 320 р. [in English].
Lenze, N., Schriwer, Ch. (Eds). (2014). Converging Regions: Global Perspectives on Asia and the Middle East. Aldershot: Ashgate, 248 р. [in English].
Leuffen, D., Rittberger, B., Schimmelfennig, F. (Eds). (2013). Differentiated Integration: Explaining Variation in the European Union. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 287 р. [in English].
Paasi, A. (2001). Europe as a Social Process and Discourse: Considerations of Place, Boundaries and Identity. European Urban and Regional Studies, 8/1, 7–28 [in English].
Riggirozzi, P. (2012). Region, Regionness and Regionalism in Latin America: Towards a New Synthesis. New Political Economy, 17(4), 421–443 [in English].
Riggirozzi, P., Tussie, D. (Eds). (2012). The Rise of Post-hegemonic Regionalism. The Case of Latin America. Dordrecht: Springer, 194 р. [in English].
Rosenau, J.N. (1997). Along the Domestic-Foreign Frontier: Exploring Governance in a Turbulent World. Cambridge: Cambridge University Press, 488 р. [in English].
Russett, B.M. (1967). International Regions and the International System. A Study in Political Ecology. Chicago, IL: Rand McNally, 252 р. [in English].
Salloukh, B., Brynen, R. (Eds). (2004). Persistent Permeability? Regionalism, Localism, and Globalization in the Middle East. Aldershot: Ashgate, 208 р. [in English].
Söderbaum, F. (2004). The Political Economy of Regionalism. The Case of Southern Africa. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 272 р. [in English].
Söderbaum, F. (2007). Regionalisation and Civil Society: The Case of Southern Africa. New Political Economy, 12/3, 319–337 [in English].
Söderbaum, F. (2009). Comparative Regional Integration and Regionalism. In: Landman, T., Robinson, N. (Eds). Handbook of Comparative Politics. London: Sage, 477–496 [in English].
van Langenhove, L. (2011). Building Regions, Regionalization of World Order. Aldershot: Ashgate, 187 р. [in English].
Vivares, E. (Ed.) (2013). Exploring the New South American Regionalism (NSAR). Aldershot: Ashgate, 270 р. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.