ПОЛІТИКА США ЩОДО ПІВНІЧНОЇ КОРЕЇ КРІЗЬ ПРИЗМУ ТЕОРІЇ РОЗШИРЕНОГО ЯДЕРНОГО СТРИМУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-5206.2021.34.237515Ключові слова:
США, Північна Корея, ядерна зброя, стримування, Південна Корея, Японія, гарантії безпекиАнотація
Політика США щодо Північної Кореї формується з огляду на політику ядерного нерозповсюдження та гарантій безпеки, які були надані Японії та Республіці Кореї. Ці гарантії мають двоїсте призначення. З одного боку, вони є інструментом утримання КНДР від агресії проти інших країн регіону і, в першу чергу, союзників США – Японії та Південної Кореї. А з іншого, ці гарантії також є запорукою відмови останніх від політики з набуття ядерного арсеналу. Метою статті є дослідження засад політики Вашингтону щодо Пхеньяна та вплив на відносини із союзниками крізь призму теорії розширеного ядерного стримування. Вказується, що ефективність стримування складається з переконливості щодо готовності відреагувати адекватним ударом у відповідь. Водночас переконливість розширеного стримування нижча, оскільки держава-захисник має реагувати на загрози країні-союзника, тобто поза межами власних національних кордонів. Наводиться полеміка вчених, які розмірковують щодо релевантності розширеного стримування під час «холодної війни» та в сучасному безпековому середовищі. Зазначається, що поява нових загроз та збільшення конфліктів якщо і впливає на зміну сутності розширеного стримування, проте це не зменшує важливість «ядерної парасольки» США як для режиму ДНЯЗ, так і безпеки країн регіону.
Автором проаналізовано причини надання Сполученими Штатами гарантій безпеки Південній Кореї та Японії. Особливу увагу приділено чиннику агресивної політики КНДР та прогресу в розвитку ракетно-ядерної програми. В умовах скорочення та виведення збройних контингентів США з території Японії та Південної Кореї констатовано, що деструктивна політика Пхеньяну загострила відчуття небезпеки американських союзників та спровокувала розмови про розробку ними власних ядерних програм. Такий сценарій загрожував режиму ДНЯЗ та міжнародній стабільності, а також стратегічним інтересам США в регіоні. Тому Вашингтон посилює взаємодію з союзниками в процесі врегулювання проблеми ракетно-ядерної програми КНДР, а також офіційно підтверджує непохитність своїх безпекових та оборонних зобов’язань, що має відновити довіру між сторонами та до розширеного стримування загалом.
Посилання
Погорєлова І. С. Зовнішня політика адміністрації Б. Обами щодо Корейських держав. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2012. Вип. 107. Ч. ІІ. С. 21‒27.
Синовець П. А. Двуликий Янус, или Теория ядерного сдерживания в ХХІ веке. Одесса: «Фенікс», 2008, 220 с.
Campbell K. M., Sunohara, T. Japan: Thinking the Unthinkable. In The Nuclear Tipping Point. Why States Reconsider Their Nuclear Choices / Eds. by K. Campbell, R. Einhorn, М. Reiss. Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2004. Рр. 218‒253.
Fisher R. North Korea's Nuclear Threat: A Test for Bill Clinton. 1993. March 23. URL: https://www.heritage.org/arms-control/report/north-koreas-nuclear-threat-test-bill-clinton (дата звернення: 12.03.2021).
Jongchul P. US Policy Towards North Korea: Strategy, Perception, and Inter-Korean Relations. The Journal of East Asian Affairs. 1998. Vol. 12, No. 2. Pp. 529‒552.
Limaye S., Berlin D. Nuclear Weapons Challenges in Asia. Asia-Pacific Center for Security Studies. 2000. April 22. URL: https://apcss.org/Publications/Nuclear%20Weapons%20Challenges%20in%20Asia.html (дата звернення: 12.03.2021).
Mehta R. N. Extended Deterrence And Assurance in Multiple Domains. In Cross-Domain Deterrence. Strategy in an Era of Complexity / Eds. by J. Lindsay, E. Gartzke. Oxford: Oxford University Press, 2019. Pp. 234‒256.
Morgan P. M. The State of Deterrence in International Politics
Today. Contemporary Security Policy. 2012. Vol. 33, Is. 1. Pp. 85‒107.
Pollack J. D., Reiss M. B. South Korea: The Tyranny of Geography and the Vexations of History. In The Nuclear Tipping Point. Why States Reconsider Their Nuclear Choices / Eds. by K. Campbell, R. Einhorn, M. Reiss (Eds.). Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2004. Pp. 254‒292.
Schelling T. C. Arms and Influence. Yale: Yale University Press, 1966. 239 p.
Snyder S., Lee J. Infusing Commitment with Credibility: the Role of Security Assurance in Cementing the U.S.‒ROK Alliance. In Security Assurances and Nuclear Nonproliferation / J. K. Knopf (Ed.). Stanford: Stanford University Press, 2012. Pp. 162‒188.
Solingen E. Nuclear Logics: Contrasting Paths in East Asia and the Middle East. Princeton: Princeton University Press, 2007. 406 p.
Tarr D. W. Nuclear Deterrence and International Security. Alternative Nuclear Regimes. N.Y: Longman, 1991. 229 p.
Tertrais B. Now Relevant is Nuclear Deterrence Today? Nação e Defesa. 2015. No. 140. Pp. 10‒24.
References
Pohorielova, I. S. (2012). Zovnishnia polityka administratsii B. Obamy shchodo Koreiskykh derzhav (Foreign Policy of the B. Obama Administration Towards the Korean States). Aсtual Problems of International Relations: Іnstitute of International Relations Taras Shevchenko National University of Kyiv, 107 (II), 21‒27. [in Ukrainian].
Synovets, P. A. (2008). Dvulykyi Yanus, yly Teoryia yadernoho sderzhyvanyia v KhKhI veke (Two-faced Janus, or the Theory of Nuclear Deterrence in the XXI Century). Odessa: «Feniks». [in Russian].
Campbell K. M., Sunohara T. Japan: Thinking the Unthinkable. In K. Campbell, R. Einhorn, & М. Reiss (Eds.), The Nuclear Tipping Point. Why States Reconsider Their Nuclear Choices. (рр. 218‒253). Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2004. [in English].
Fisher, R. (1993). North Korea's Nuclear Threat: A Test for Bill Clinton. Retrieved from https://www.heritage.org/arms-control/report/north-koreas-nuclear-threat-test-bill-clinton [in English].
Jongchul, P. (1998). US Policy Towards North Korea: Strategy, Perception, and Inter-Korean Relations. The Journal of East Asian Affairs, 12 (2), 529‒552.
Limaye, S. & D. Berlin. (2000). Nuclear Weapons Challenges in Asia. Asia-Pacific Center for Security Studies. April 22. Retrieved from https://apcss.org/Publications/Nuclear%20Weapons%20Challenges%20in%20Asia.html [in English].
Mehta, R. N. (2019). Extended Deterrence And Assurance in Multiple Domains. In J. R. Lindsay, & E. Gartzke (Eds.), Cross-Domain Deterrence. Strategy in an Era of Complexity. (pp. 234‒256). Oxford: Oxford University Press. [in English].
Morgan, P. M. (2012). The State of Deterrence in International Politics
Today. Contemporary Security Policy, 33 (1), 85‒107. [in English].
Pollack, J. D. & Reiss, M. B. (2004). South Korea: The Tyranny of Geography and the Vexations of History. In K. M. Campbell, R. J. Einhorn, M. B. Reiss, & M. B. (Eds.), The Nuclear Tipping Point. Why States Reconsider Their Nuclear Choices. (pp. 254‒292). Washington, D.C.: Brookings Institution Press. [in English].
Schelling, T. C. (1966). Arms and Influence. Yale: Yale University Press. [in English].
Snyder, S. & J. Lee. (2012). Infusing Commitment with Credibility: The Role of Security Assurance. In Cementing the U.S.-ROK Alliance. In J. K. Knopf (Ed.), Security Assurances and Nuclear Nonproliferation. (pp. 162‒188). Stanford: Stanford University Press. [in English].
Solingen, E. (2007). Nuclear Logics: Contrasting Paths in East Asia and the Middle East. Princeton: Princeton University Press. [in English].
Tarr, D. W. (1991). Nuclear Deterrence and International Security. Alternative Nuclear Regimes. N.Y: Longman. [in English].
Tertrais, B. (2015). Now Relevant is Nuclear Deterrence Today? Nação e Defesa, 140, 10‒24. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
