ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЇ М'ЯКОЇ СИЛИ ЄС ЩОДО УКРАЇНИ

Автор(и)

  • О. I. Брусиловська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра міжнародних відносин , Україна https://orcid.org/0000-0003-0519-4206
  • В. Т. Хакімова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра міжнародних відносин, Україна https://orcid.org/0000-0001-6281-2715

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-5206.2021.34.237502

Ключові слова:

Європейський Союз, Україна, м'яка сила, цифрова дипломатія, велика стратегія

Анотація

Проголошуючи новий світовий порядок, лідери західних держав передбачали розширення миру та стабільності, допомагаючи європеїзації та інтеграції Центральної та Східної Європи. Однак ситуація з Україною складніша. Метою статті є розкриття особливостей м'якої сили ЄС щодо України. Методологія заснована на дослідженнях Джозефа Ная та Центру громадської дипломатії США. Обидва були адаптовані та впроваджені згідно до цілей поточного дослідження. Найважливішими питаннями стали наступні: Що робить ЄС привабливим за кордоном? Наскільки ЄС покладається на свою привабливість у відносинах з Україною? Що заважає ЄС ефективніше проводити свою політику м'якої сили щодо України?

В результаті цієї роботи з'ясувалося, що вплив ЄС на Україну і зокрема на вирішення поточного конфлікту з РФ був незначним. Це парадокс, якщо розглянути окремі характеристики обох акторів. ЄС все ще програє Росії в області цифрової дипломатії. Однак за привабливістю культурних досягнень сила ЄС приблизно така ж, як і у Росії. Сила дипломатичної мережі, її внесок в глобальну взаємодію в разі ЄС відносно вище, ніж у Росії. Нарешті сила ЄС набагато вище, ніж у Росії в сфері привабливості економічної моделі, дружелюбності до бізнесу і спроможності до інновацій; за рівнем людського капіталу, вкладу в стипендії і привабливість для іноземних студентів; в контексті прихильності свободі, правам людини і демократії, а також якості політичних інститутів. Надалі слід провести дослідження цього феномена і з'ясувати, що впливає на невміння ЄС ефективно використовувати свої переваги м'якої сили.

Біографії авторів

О. I. Брусиловська, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра міжнародних відносин

професор (2012), д-р (політологія, 2008). Вона працює в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова (ОНУ) з 1991 року; Завідувач кафедри міжнародних відносин з 2015 року, захистила докторську ди­сертацію в Інституті світової економіки та міжнародних відносин (м. Київ) на тему «Політично-системна трансформація в регіоні Східної Європи (1989–2004)». Автор понад 90 наукових праць, опублікованих у наукових журналах України, Польщі, Болгарії, Естонії, Німеччини, Литви, Македонії та Румунії. Наукові інтереси включають системну трансформацію та зовнішню політику посткомуністичних країн Європи та Азії. Член редакції міжнародних наукових журналів: «Інтернаціональні та політичні дослідження», «Політичне життя», «Трансформації» та «Риторика та комунікація».

В. Т. Хакімова, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра міжнародних відносин

аспірантка кафедри міжнародних відносин ФМВПС ОНУ імені І. І. Мечникова

Посилання

ВВС. (2016, Оctober 25), Chy ye majbutnye u “normandskoyi chetvirky”? (Does the "Norman Four" have a future?). Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/10/161019_normandy_format_quartet_it ). [in Ukrainian].

Bjola, C. & Pamment, J. (2016). Digital containment: Revisiting containment strategy in the digital age. Global Affairs, 2, 133. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/303502281_Digital_containment_Revisiting_containment_strategy_in_the_digital_age. [in English].

Brusylovska, O. (2018). The Re-Politicisation of Modern Russian – Ukrainian Relations, Вісник Oдеського національного університету. Соціологія та політичні науки. Політологія, 23, 2(31), 11‒34. [in Ukrainian].

Costea, S. (2012). The European Union’s Eastern Partnership: the Objective of Regional Cooperation, in The Eastern Partnership and the Europe 2020 strategy: Visions of leading policymakers and academics. (pp. 51‒60). European Commission. Retrieved from http://bookshop.europa.eu/en/the-eastern-partnership-and-the-europe-2020-strategy-pbNC3211824/. [in English].

Creative Europe. (2018). Retrieved from https://https://eacea.ec.europa.eu/creative-europe_en. [in English].

Dubov, D. V. ta in. (2020). Feiky yak instrument vyplyvu na vybory (Fakes as a tool to Influence the Election). National Institute for Strategic Studies. Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-01/fake_news_fin_full_clean.pdf [in Ukrainian].

European Parliament. (2014). European Neighbourhood Instrument, OJ L77, Article 2 of Regulation (EU) No 232/2014, 11 March, Brussels. [in English].

European Parliament. (2013). Resolution on the outcome of the Vilnius Summit and the future of the Eastern Partnership, in particular as regards Ukraine, 2983(RSP). Retrieved from http://www.europarl.europa.eu/. [in English].

ENP Country Progress Report 2014 – Ukraine. (2015, March 25). Brussels. Retrieved from http://eeas.europa.eu/. [in English].

Hellman, M. & Wagnsson, C. (2017). How can European states respond to Russian information warfare? An analytical framework. European Security, 26(2), 155.

Istrate, D. (2019), EaP Civil Society Forum publishes latest Eastern Partnership Index. Retrieved from https://emerging-europe.com/. [in English].

Litra, L. & Chxikvadze, I. (2016). Perspektyva chlenstva v YeS dlya Gruziyi, Moldovy ta Ukrayiny: nemozhlyva, zabuta chy pryxovana? (The prospect of EU membership for Georgia, Moldova, and Ukraine: impossible, forgotten or hidden?). Kyiv: Institute of World Politics. [in Ukrainian].

Maksymenko, I. & Kuzmin, D. (2017), Ukraine – European Union Relations through the Prism of Strategic Culture. In I. Koval, O. Brusylovska, V. Dubovyk (Eds.), Strategic Culture and Foreign Policy of Ukraine (pp. 54‒75). Odesa: Odesa Mechnikov National University. [in English].

Nye, J. Jr. (2004), Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs. [in English].

Pipchenko, N. (2020). Digital diplomacy: how international actors transform their foreign policy activity. UA: Ukraine Analytica, 2(20). Retrieved from https://ukraine-analytica.org/wp-content/uploads/Pipchenko.pdf [in English].

Proekty NIP Ukrainy v Somii ramkovii prohrami YeS. (Ukraine's NIP projects in the EU's Seventh Framework Program). (2018). Retrieved from https://h2020.com.ua/uk). [in Ukrainian].

Pro prohramu “Kreatyvna Yevropa” (About the “Creative Europe” program). (2018). Retrieved from https://creativeeurope.in.ua/p/about). [in Ukrainian].

Questions and Answers about the East StratCom Task Force. (2018). Retrieved from https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/2116/node/2116_en). [in English].

The EU “Horizon Europe” program has started. Researchers prepare…(2021). Kyiv Polytechnic, 5. Retrieved from https://kpi.ua/en/2021-kp5-icd. [in English].

Trobbiani, R. & Pavón-Guinea, A. (2019). Culture in EU External Relations: Strategic Reflections and Future Scenarios. Retrieved from https://cris.unu.edu/sites/cris.unu.edu/files/EL-CSID%20Policy%20Paper%202019-16.pdf). [in English].

Vidnosyny mizh YeS ta Ukrayinoyu u faktax ta cyfrax. (EU-Ukraine Relations in Facts and Figures). (2018). Retrieved from https://www.euneighbours.eu/uk/east/stay-informed/). [in Ukrainian].

What is Soft Power? (2019). USC Center on Public Diplomacy. Retrieved from https://softpower30.com/what-is-soft-power/). [in English].

Cписок використаної літератури

Відносини між ЄС та Україною у фактах та цифрах. 2018. URL: https://www.euneighbours.eu/uk/east/stay-informed/). (дата звернення 20.05.2021).

Дубов Д. В. та ін. Фейки як інструмент випливу на вибори. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 2020. 209 c. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-01/fake_news_fin_full_clean.pdf (дата звернення 15.05.2021).

Літра Л., Чхіквадзе І. Перспектива членства в ЄС для Грузії, Молдови та України: неможлива, забута чи прихована? Київ: Інститут світової політики, 2016. 19 с.

Чи є майбутнє у «нормандської четвірки? BBC.UA. 2016. 16 жовстня. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/10/161019_normandy_format_quartet_it (дата звернення 11.05.2021).

Проекти НІП України в Сьомій рамковій програмі ЄС. 2018. URL: https://h2020.com.ua/uk (дата звернення 10.04.2021).

Про програму «Креативна Європа». 2018. URL: https://creativeeurope.in.ua/p/about) (дата звернення 17.05.2021).

Bjola C., Pamment J. Digital containment: Revisiting containment strategy in the digital age. Global Affairs. 2016. No. 2. 133 p. URL: https://www.researchgate.net/publication/303502281_Digital_containment_Revisiting_containment_strategy_in_the_digital_age (дата звернення 15.05.2021).

Brusylovska O. The Re-Politicisation of Modern Russian – Ukrainian Relations. Вісник Oдеського національного університету. Соціологія та політичні науки. Політологія. 2018. Вип. 23. Т. 2(31). P. 11‒34.

Costea S. The European Union’s Eastern Partnership: the Objective of Regional Cooperation, in The Eastern Partnership and the Europe 2020 Strategy: Visions of Leading Policymakers and Academics. European Commission. 2012. P. 51‒60. URL: http://bookshop.europa.eu/en/the-eastern-partnership-and-the-europe-2020-strategy-pbNC3211824/ (дата звернення 23.04.2021).

Creative Europe. 2018. URL: https://https://eacea.ec.europa.eu/creative-europe_en (дата звернення 27.04.2021).

European Parliament. European Neighbourhood Instrument, OJ L77, Article 2 of Regulation (EU). No 232/2014. Brussels. 2014. 11 March. P. 27‒43.

European Parliament. Resolution on the outcome of the Vilnius Summit and the future of the Eastern Partnership, in particular as regards Ukraine, 2983(RSP). 2013. URL: http://www.europarl.europa.eu/ (дата звернення 25.04.2021).

ENP Country Progress Report 2014 – Ukraine. Brussels. 2015. 25 March. URL: http://eeas.europa.eu/) (дата звернення 27.04.2021) .

Hellman M., Wagnsson C. How can European states respond to Russian information warfare? An analytical framework. European Security. 2017. Vol. 26, No. 2. P. 155.

Istrate D. EaP Civil Society Forum publishes the latest Eastern Partnership Index. 2019. URL: https://emerging-europe.com/(дата звернення 25.04.2021) .

Maksymenko I., Kuzmin, D. Ukraine – European Union Relations through the Prism of Strategic Culture. Strategic Culture and Foreign Policy of Ukraine / Koval I., Brusylovska O. and Dubovyk V. (eds.). Odesa: Odesa Mechnikov National University, 2017. P. 54‒75.

Nye J. Jr. Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs, 2004. 191 p.

Pipchenko N. Digital Diplomacy: How International Actors Transform their Foreign Policy Activity. UA: Ukraine Analytica. 2020. Vol. 2, No. 20. P. 19‒25. URL: https://ukraine-analytica.org/wp-content/uploads/Pipchenko.pdf (дата звернення 25.04.2021).

Questions and Answers about the East StratCom Task Force. 2018. URL: https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/2116/node/2116_en) (дата звернення 20.04.2021) .

The EU “Horizon Europe” program has started. Researchers prepare. Kyiv Polytechnic. 2021. Vol. 5. URL: https://kpi.ua/en/2021-kp5-icd. (дата звернення 18.04.2021).

Trobbiani R., Pavón-Guinea A. Culture in EU External Relations: Strategic Reflections and Future Scenarios. 2019. URL: https://cris.unu.edu/sites/cris.unu.edu/files/EL-CSID%20Policy%20Paper%202019-16.pdf (дата звернення 10.04.2021).

What is Soft Power? USC Center on Public Diplomacy. 2019. URL: https://softpower30.com/what-is-soft-power/(дата звернення 18.04.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-21

Як цитувати

Брусиловська О. I., & Хакімова, В. Т. (2021). ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЇ М’ЯКОЇ СИЛИ ЄС ЩОДО УКРАЇНИ. Міжнародні та політичні дослідження, (34), 13–28. https://doi.org/10.18524/2707-5206.2021.34.237502

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНИЙ ВИМІР ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ