ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА У КОНТЕКСТІ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МІНОРИТАРНИХ ЕТНІЧНИХ ГРУП УКРАЇНИ

Автор(и)

  • М. П. Зан кафедра політології і державного управління, Ужгородський національний університет, к. 233, вул. Університетська, 14, 88016 (Ужгород, Україна), Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-5206.2020.33.209954

Ключові слова:

етнополітичне лідерство, парламентське представництво, етнічна меншина, Верховна Рада України, одномандатний виборчий округ

Анотація

Етнополітичне лідерство є важливим індикатором громадсько-політичної репрезентації міноритарних груп у полікультурному соціальному середовищі. Найбільш ефективна форма його реалізації передбачає представництво етнічної громади на рівні вищого законодавчого органу держави. Ряд країн Центрально-Східної Європи впродовж останніх десятиліть виробили власні моделі такої репрезентації. Вони реалізуються через гарантоване резервування місць для представників етнічних громад, зниження відсоткового бар’єру для проходження в парламент, включення етнополітичних лідерів у списки загальнонаціональних партій, створення одномандатних округів для етнічних меншин, які проживають компактно. Актуальність дослідження проблематики етнополітичного лідерства в контексті парламентського представництва етнічних меншин об’єктивно зумовлене поліетнічністю українського суспільства, декларуванням інтеграції України до структур ЄС і впровадженням європейських демократичних принципів урядування.

Предметом студії виступають громадські та політичні лідери, як правило очільники національно-культурних товариств, фондів, етнополітичних партій. Автор застосовує методику аналізу електоральної статистики парламентських виборів 1990, 1994, 1998, 2002, 2006, 2007, 2012, 2014 та 2019 років. Відтак синтетично узагальнено репрезентацію міноритарної етнічності у Верховній Раді України всіх дев’яти скликань. Зроблено акцент на політичній участі та представництві в українському парламенті політиків із поліетнічних регіонів України (Крим, Східна Україна, Північне Приазов’я, Одещина, Чернівеччина, Закарпаття).

У статті прослідковано досить значний рівень репрезентації народних депутатів російського та єврейського походження. Серед етнополітичних лідерів єврейської етнічності виділяється постать харків’янина Олександра Фельдмана, який з 2002 року незмінно є народним депутатом України. Лідер Всеукраїнського єврейського конгресу Вадим Рабинович представлений у парламенті лише останніх двох каденцій.

Найбільш сталою (з 1998 року в якості народного детутата) є позиція кримськотатарського лідера Мустафи Джемілєва. Подібну до нього націонал-демократичну позицію займає очільник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Стабільним етнополітичним лідером болгар України виступає співзасновник партії «Наш край» Антон Кіссе. Розглядається також незбалансована позиція етнополітичного лідерства представників румунської (Іван Попеску) та угорської (Іштван Гайдош, Василь Брензович) громад України. Окреслено перші кроки в парламентській репрезентації приазовських греків Дмитра Лубінця.

Автор робить висновок про низьку ефективність парламентського представництва етнічних меншин України, яка зумовлена перманентною зміною виборчого законодавства, негативною виборчо-інженерійною практикою джеррімендерингу та нехтуванням європейськими позитивними практиками включення міноритарних етнічних груп у політику, що визначені в міжнародних документах.

Біографія автора

М. П. Зан, кафедра політології і державного управління, Ужгородський національний університет, к. 233, вул. Університетська, 14, 88016 (Ужгород, Україна)

кандидат історичних наук, докторант, доцент кафедри політології і державного управління Ужгородського національного університету

Посилання

Bereni, A. (2007). Suspilno-politychne stanovyshche ta kulturnyi rozvytok uhorskoi natsionalnoi menshyny Zakarpatskoi oblasti (1991–2004 rr.): avtoref. dys. … kand. of istor. nauk (Social-political situation and cultural development of Hungarian national minority in Transcarpathian region (1991–2004): author’s ref. dis. … cand. of hist. science) / Uzhhorodskyi natsionalnyi un-t. Uzhhorod, 20 p [in Ukrainian].

Vil`danov, R.R. (2012). Parlament i parlamentskoe predstavitel`stvo (Parliament and parliamentary representation). Konczept.№ 10 (oktyabr`). ART 12136. 0,5 p.l. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/parlament-i-parlamentskoe-predstavitelstvo/viewer (data zvernennya: 01.07.2020) [in Russian].

Vidomosti pro pidrakhunok holosiv vybortsiv v odnomandatnomu vyborchomu okruzi № 142 (Odeska oblast). Pozacherhovi vybory narodnykh deputativ Ukrainy 2019 (Information on the counting of votes in a single-member constituency № 142 (Odessa region). Tsentralna vyborcha komisiia. Retrieved fromhttps://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp040pt001f01=919pf7331=142.html (data zvernennia: 08.09.2019) [in Ukrainian].

Hetmanchuk, M.P., Hryshchuk, V.K., Shypka, N.P. (2008). Uhorska natsionalna menshyna v Ukraini: pravovi zasady politychnoi subiektnosti: Monohrafiia (The Hungarian national minority in Ukraine: legal principles of political subjectivity: Monograph). Lviv: LvivDUVS, 408 p [in Ukrainian].

Golosov, G.V. (2001). Sravnitel`naya politologiya: Uchebnik (Comparative political science: Textbook. 3rd ed., rev. and add.). 3-e izd., pererab. i dop. SPb.: Izdatel`stvo Evrop. un-ta v S.-Peterburge, 368 p (Trudy` f-ta polit. nauk i socziologii, vy`p. 2) [in Russian].

Gordon, D. (2013). Leonid Chernoveczkij: «Mama u menya russkaya, otecz – evrej, aya – ukrainecz» (Leonid Chernovetskiy: «My mother is Russian, my father is Jewish, and I am Ukrainian»). Bul`var Gordona.№ 22 (422). Retrieved from https://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s22_66147/8151.html (data zvernennya: 04.07.2020) [in Russian].

Deichakivska, S. (2016). Ostanni halitsiianery mista: yak i chym zhyve suchasna yevreiska hromada v Ivano-Frankivsku (The last Galicians of the city: how and what the modern Jewish community in Ivano-Frankivsk lives). Reporter. Retrieved from https://report.if.ua/socium/ostanni-galiciyanery-mista-yak-i-chym-zhyve-suchasna-yevrejska-gromada-v-ivano-frankivsku/ (data zvernennia: 08.07.2020) [in Ukrainian].

Ievropeiskyi sud z prav liudyny. Piata sektsiia. Rishennia. Sprava «Kovach proty Ukrainy» (Zaiava № 39424/02). Strasburh, 7 liutoho 2008 roku. Ostatochne. 07.05.2008 (European Court of Human Rights. Fifth section. Decision. Case of Kovach v. Ukraine (Application no. 39424/02). Strasbourg, 7 February 2008. Final. 07.05.2008). Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_452#Text (data zvernennia: 10.07.2020) [in Ukrainian].

Kuts, O.M. (2005). Etnopolitolohiia: navch. posib. dlia studentiv-politolohiv (Ethnopolitics: textbook for political science students) / M-vo osvity i nauky Ukrainy, Kharkiv. nats. un-t im. V. N. Karazina. Kharkiv: [b.v.], 278 p [in Ukrainian].

Larchenko, M. (2017). Politychne predstavnytstvo partii etnichnykh menshyn: problemy ta perspektyvy (ukrainskyi ta yevropeiskyi dosvid) (Political representation of ethnic minority parties: problems and prospects (Ukrainian and European experience). Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii. Vyp. 12. pp. 222–228 [in Ukrainian].

Lutsyshyn, H.I. (2010). Osoblyvosti rozvytku etnichnykh partii v Ukraini (Features of development of the ethnic parties in Ukraine). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V.N. Karazina. Seriia: Pytannia politolohii. Vyp.17. № 912. pp. 113–118 [in Ukrainian].

Lutsyshyn, H.I. (2007).Problema mizhnatsionalnykh vidnosyn v konteksti vyboriv (The problem of interethnic relations in the context of elections). Ukrainska natsionalna ideia. Lviv: Vyd-vo NU «Lvivska politekhnika». № 19. pp. 205–208 [inUkrainian].

Liashenko, O. (2007).Pytannia avtonomii Zakarpattia u vyborchykh kampaniiakh 1994–2006 rr. (The issue of Transcarpathian autonomy in the 1994–2006 election campaigns). Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy. Vyp. 36: Kurasivski chytannia – 2007: Vlada i suspilstvo v suchasnii Ukraini: mekhanizmy vzaiemodii. K.: Znannia Ukrainy, pp. 169–178 [in Ukrainian].

Liashenko, O. (2010). Uchast etnopolitychnykh partii u politychnomu protsesi v Ukraini: dosvid i perspektyvy (Participation of ethnopolitical parties in the political process in Ukraine: experience and prospects). Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I.F. Kurasa NAN Ukrainy. Vyp. 46. K., pp. 117–138 [inUkrainian].

Nardepy Dubynskyi ta Fris poobitsialy domohtysia zvilnennia skandalnoho prykarpatskoho politseiskoho (People's Deputies Dubinsky and Fris achieved the releaseof scandalous Prykarpattia police officer). Pravda. Data onovlennia: 11.05.2020. Retrieved fromhttps://pravda.if.ua/nardepy-dubynskyj-ta-fris-poobiczyaly-domogtysya-zvilnennya-skandalnogo-prykarpatskogo-policzejskogo/ (data zvernennia: 09.07.2020) [in Ukrainian].

Ostapets, Yu.O. (2016). Elektoralna povedinka ta predstavnytstvo v orhanakh vlady uhorskoi hromady Zakarpattia (Electoral behavior and representation in the authorities of the Hungarian community in Transcarpathia). Hileia: naukovyi visnyk. K.: «Vydavnytstvo «Hileia», Vyp. 113. pp. 392–397 [in Ukrainian].

Poliak, V. (2019). Yak proishly vybory na Zakarpatti i koho my obraly do parlamentu (How the elections in Transcarpathia took place and who we elected to the parliament). RIO. № 30 (1111) vid 27 lypnia. pp. 2–3 [in Ukrainian].

Rybii, O.V. (2014). Kharakterystyka deputatskoho skladu Verkhovnoi Rady Ukrainy I–VII sklykan (Characteristics of the deputies of the Verkhovna Rada of Ukraine of the I–VII convocations). Mahisterium. Politychni studii. Vyp. 58. pp. 39–44 [in Ukrainian].

Skol`ko evreev v novoj Verkhovnoj Rade? (How many Jews are there in the new Verkhovna Rada?). Jewish news. Data onovlennya: 29.08.2019. Retrieved from https://jewishnews.com.ua/politics/skolko-evreev-v-novoj-verxovnoj-rade (data zvernennya: 08.07.2020) [in Russian].

Stenohrama № 31. Opublikovano 05.03.1996. Zasidannia trydtsiat pershe. Sesiinyi zal Verkhovnoi Rady Ukrainy. 5 bereznia 1996 roku. 10.00 hodyna (Transcript № 31. Published on March 5, 1996. Meeting thirty-first. Session hall of the Verkhovna Rada of Ukraine. March 5, 1996. 10:00 a.m.). Verkhovna Rada Ukrainy. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/3808.html (data zvernennia: 03.07.2020) [in Ukrainian].

Striapko, I. (2015). Predstavnytstvo uhorskoi natsionalnoi menshyny u vybornykh orhanakh Ukrainy (Representation of the Hungarian national minority in the elected bodies of Ukraine). Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Filosofiia. Sotsiolohiia. Politolohiia. № 4. pp. 143–152 [inUkrainian].

Fatula, R. (2019). Oznaky pidkupu ta nainyzhcha yavka abo Yak proishly vybory na Zakarpatti (Indications of bribery and the lowest turnout or how the elections in Transcarpathia took place). Karpatskyi obiektyv. № 29 (311) vid 25 lypnia. p. 4 [in Ukrainian].

Shypka, N.P. (2007). Uhorska natsionalna menshyna v Ukraini yak subiekt polityky: avtoref. dys. ... kand. polit. nauk: 23.00.02 (The Hungarian national minority in Ukraine as a subject of politics: author's ref. dis. ... cand. of polit. science: 23.00.02). Lviv, 19 p [in Ukrainian].

Shtohrin, I. (2019). Chy proishla Ukraina «test Chepurnoho», reahuiuchy na pershoho temnoshkiroho kandydata u deputaty Zhana Beleniuka (Did Ukraine pass the «Chepurny test» in response to the first black candidate for deputy Jan Belenyuk). Radio Svoboda. Data onovlennia: 10.06.2019. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/beleniuk-chepurnyj/29991845.html (data zvernennia: 08.07.2020) [in Ukrainian].

11 sichnia u Verkhovnii Radi Ukrainy vidbulysia parlamentski slukhannia na temu: «Etnonatsionalna polityka Ukrainy: zdobutky ta perspektyvy». Informatsiine upravlinnia. Opublikovano 11 sichnia 2012, o 18:41 (On January 11, the Verkhovna Rada of Ukraine held parliamentary hearings on the topic: «Ethno-national policy of Ukraine: achievements and prospects». Information management. Posted on January 11, 2012, at 6:41 p.m.). Verkhovna Rada Ukrainy. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/Parlamentski_slukhannya/55387.html (data zvernennia: 08.07.2020) [in Ukrainian].

Balgopal, Pallassana R. (1984). Ethnic Minority Leadership: A Theoretical Perspective. The Journal of Sociology & Social Welfare. Vol. 11: Iss. 2. Article 6. pp. 381–408. URL: https://scholarworks.wmich.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1654&context=jssw (дата звернення: 01.07.2020).

Bocskor, A., Darcsi, K. (2013). Hungarian parties in Subcarpathia (Ukraine). Minority Studies. Budapest, № 15. pp. 69–79.

Durvakampány – brutálisválasztás (Rough campaign – a brutal election). KárpátiIgаszSzó. 2019. július 25. p. 4 [inHungarian].

Popescu, D. (2019). Alegerile parlamentare din Ucraina – rezultate parțiale și prime evaluări (Parliamentary elections in Ukraine – partial results and first evaluations). Casa Mării Negre.Retrieved from https://www.casamariinegre.ro/studii/geopolitica/88/alegerile-parlamentare-din-ucraina-rezultate-partiale-si-prime-evaluari (дата звернення: 07.09.2019) [in Romanian].

Românii din Cernăuți merg la vot pentru a obține în Rada de la Kiev un loc pentru un vorbitor de limba română (Romanians from Chernivtsi go to the polls to get a seat for a Romanian speaker in the Kiev Rada). Radio Chșinău.Data onovlennia: 21.07.2019. Retrieved from https://radiochisinau.md/romanii-din-cernauti-merg-la-vot-pentru-a-obtine-in-rada-de-la-kiev-un-loc-pentru-un-vorbitor-de-limba-romana---91799.html (дата звернення: 07.09.2019) [in Romanian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-16

Номер

Розділ

ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ В МІЖНАРОДНОМУ, РЕГІОНАЛЬНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ КОНТЕКСТАХ