БИТВА ЗА ІЛОВАЙСК В УКРАЇНСЬКОМУ ЦИФРОВОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Н. Стебліна кафедра політичних та державних студій факультету інформаційних та прикладних технологій Донецького національного університету імені Василя Стуса, вул. 600-річчя, 21 (Вінниця, Україна), Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-5206.2020.33.209261

Ключові слова:

цифровий політичний дискурс, Україна, воєнна журналістика, мережева журналістика, війна на Донбасі

Анотація

У цифрові часи тексти про війну можуть бути написані із урахуванням нових можливостей. Свідчення місцевих жителів, дописи волонтерів та експертів можуть використовуватися набагато частіше, тож суспільний діалог може стати більш різноманітним та збалансованим. Тим не менш, вільне обговорення війни в цифрові часи може мати й проблеми. Тож важливо зрозуміти, як нові цифрові можливості використовуються для того, щоб формувати дискурс і як відбувається процес суспільного діалогу.

Битва за Іловайськ – поворотна точка у війні на Донбасі (Україна) – була обрана для цього дослідження. Використовувались матеріали двох українських провідних новинних сайтів (Українська правда та Лівий берег), контент-аналіз здійснювався упрождовж трьох місяців (серпень-жовтень 2014).

Передруки як спосіб збору інформації переважали у цифровому дискурсі про війну (дописи із Фейсбуку цитувалися у 62% випадків). Середня кількість цитованих точок зору в публікації – 1,4 (типовий текст містив згадку тільки про одного політичного суб’єкта). Деякі неофіційні джерела були включені у процес суспільного діалогу (як Семенченко, командир батальойну Донбас, або Тимчук, експерт), але інші джерела, які могли б бути важливими для цього ж діалогу, згадувалися вкрай рідко. Також рідко використовується ексклюзивна інформація – від кореспондентів на місці події. Медіа надають перевагу клікабельним дописам, відтак перевірка інформації відходить на другий план.

Вільне і відкрите публічне обговорення є дуже важливим для демократіїпід час війни чи конфліктів, тим не менш, ілюзія мережевого медіа як форуму для ідей, доступного для кожного, формується у дискурсі. Якщо зважати на зростання аудиторії, що надає перевагу мережевим новинам, варто поставити питання про майбутнє демократії у реальності, що формується за рахунок інформації, що поступає швидко, рідко перевіряється і, як правило, є неповною.

Біографія автора

Н. Стебліна, кафедра політичних та державних студій факультету інформаційних та прикладних технологій Донецького національного університету імені Василя Стуса, вул. 600-річчя, 21 (Вінниця, Україна)

Кандидат соціальних комунікацій, доцент, докторант, науковий співробітник кафедри політичних та державних студій, факультету інформаційних та прикладних технологій Донецького національного університету імені Василя Стуса

Посилання

Aday, S., Livingston, S. & Hebert, S. (2005). Embedding the Truth: A Cross-Cultural Analysis of Objectivity and Television Coverage of the Iraq War. The Harvard International Journal of Press/Politics 2005, 10 (1), 3-21. DOI: 10.1177/1081180X05275727

Alper, M. (2014). War on Instagram: Framing conflict photojournalism with mobile photography apps. New Media & Society, 16, 1233-1248. DOI: 10.1177/1461444813504265

Andén-Papadopoulos, K. (2013). Citizen camera-witnessing: Embodied political dissent in the age of ‘mediated mass self-communication’. New Media & Society, 16(5), 753-769. DOI: 10.1177/1461444813489863

Cortell, A. P., Eisinger, R. M., & Althaus, S. L. (2009). Why Embed? Explaining the Bush Administration's Decision to Embed Reporters in the 2003 Invasion of Iraq. American Behavioral Scientist, 52. 657-677. DOI: 10.1177/0002764208326514

Griffin, M. (2010). Media images of war Media. War & Conflict, 3(1), 7–41. DOI: 10.1177/1750635210356813

Hayes, D. & Guardino, M. (2010) Whose Views Made the News? Media Coverage and the March to War in Iraq. Political Communication, 27(1), 59-87. DOI:10.1080/10584600903502615

Hoskins, A. & O'Loughlin, B. (2015). Arrested war: the third phase of mediatization. Information, Communication & Society, DOI: 10.1080/1369118X.2015.1068350

Katz, E., & Liebes, T. (2007). ‘No More Peace!’ How Disaster, Terror and War Have Upstaged Media Events. International Journal of Communication, 1, 157-166

Lee, S. T., Maslog C. C., & Kim, H. K. (2006). Asian Conflicts and the Iraq War. A Comparative Framing Analysis. International Communication Gazette, 68(5-6), 499-518. DOI: 10.1177/1748048506068727

McGoldrick, A. (2006). War Journalism and ‘Objectivity’. Conflict & communication online, 5 (2). URL: http://www.cco.regener-online.de/2006_2/pdf/mcgoldrick.pdf (Дата звернення: 1.06.2020).

Narasimhan, R. Looking beyond Flawed Journalism. How National Interests, Patriotism, and Cultural Values Shaped the Coverage of the Iraq War. The Harvard International Journal of Press/Politics, 10(1), 45-62 DOI:10.1177/1081180X05275765

Nygren, G., Glowacki, M., Hok, J., Kiria, I., Orlova, D. & Taradai, D. (2018). Journalism in the Crossfire. Journalism Studies, 19(7), 1059-1078. DOI: 10.1080/1461670X.2016.1251332

Pendry R. (2017) Partiality, Patriotism and Propaganda: Aggregating Local News Sources in Ukraine. In Sanz Sabido, R. (Ed) Representing Communities. Discourse and Contexts, 199-216. New York, NY: Palgrave Macmillan.

Ukrinform (2018). Ilovaisk tragedy: 84 Ukrainian servicemen still missing. 29.08.2018. URL: https://www.ukrinform.net/rubric-defense/2527043-ilovaisk-tragedy-84-ukrainian-servicemen-still-missing.html (Дата звернення: 1.06.2020).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-03

Як цитувати

Стебліна, Н. (2020). БИТВА ЗА ІЛОВАЙСК В УКРАЇНСЬКОМУ ЦИФРОВОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ. Міжнародні та політичні дослідження, (33), 169–181. https://doi.org/10.18524/2707-5206.2020.33.209261

Номер

№ 33 (2020)

Розділ

ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ В МІЖНАРОДНОМУ, РЕГІОНАЛЬНОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ КОНТЕКСТАХ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.

Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.

Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.

Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.