СПІВПРАЦЯ МІЖ ЮГОСЛАВСЬКОЮ ТА АЛБАНСЬКОЮ МОЛОДДЮ В ПЕРІОД 1945-1948 РР.
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-5206.2020.33.209092Ключові слова:
Албанія, співробітництво, молодь, молодіжна політика, Югославія, період після Другої світової війниАнотація
Після закінчення Другої світової війни Югославія і Албанія почали активно співпрацювати. Підписанням Угоди про дружбу в 1946 році між двома країнами досягли високого рівня співпраці в політичній, культурній, медичній, військовій сферах. Але вже через рік - в середини 1947 г. - почалася криза в югославсько-албанських відносинах. Він був пов'язаний з візитом Енвера Ходжі в Москву, в результаті якого радянське і албанське керівництва стали безпосередньо співпрацювати. Як тільки прийняли Резолюцію Інформбюро, Албанія виступила в її підтримку і в країні забули про югославську допомогу і двосторонню співпрацю. Нормалізація відносин між Югославією і Албанією сталася після 1955 року.
Співпраця між югославської і албанської молоді є одним з позитивних аспектів відносин між двома країнами після Другої світової війни. Молодіжна організація BRASH в Албанії була створена за моделлю Осама (Об'єднаний союз антифашистської молоді Югославії). Наслідуючи приклад Югославії, вони брали участь у волонтерській діяльності, а також у відновленні країни. Одним із прикладів співпраці між югославської і албанської молоді є будівництво залізниці Дуррес-Ельбасан. Відповідно до спеціального протоколом від листопада 1946 року югославський уряд погодився прийняти до себе кілька молодих людей з Албанії, і організувало підготовку цих кадрів для роботи в ключових галузях економіки. Так, з 1946 по 1948 рр. в Югославію прибутку 730 молодих людей - в 1946 році - 389, в 1947 році - 188 і в 1948 р - 153. На прохання уряду Албанії вони вчилися в професійних училищах, технікумах з гірничої справи, транспорту, сільського господарства, а також проходили навчання за різними напрямами, спеціальностями і галузям, як по економіці, текстильної, металообробної, графічної, електротехнічної промисловостям і ін. Крім того, в югославських університетах навчалися близько 450 албанських студентів, більше половини з яких були стипендіатами югославського уряду. Однак розрив югославсько-албанських відносин, який почався в середині 1947 року й досяг критичних масштабів в 1948 році також вплинув на цей аспект співпраці - югославська і албанська молоді повернулися додому, і таким же чином співпраця було перервано.
Посилання
Adamović, V. (1987). Enver Hoxha: mehanizmi vlasti. Ideje: jugoslovenski studentski časopis, 5–6, 162–171.
Archive of Yugoslavia (Belgrade, Serbia), Fund 25 - Ministry of Labor of the Federal People's Republic of Yugoslavia (Ministarstvo rada FNRJ); Fund 50- Presidency of the Government of the Federal People's Republic of Yugoslavia (Predsedništvo Vlade FNRJ); Fund 112 -Tanjug news agency (Novinska agencija Tanjug), Fund 507/9 - Commission for International Relations of the Central Committee of the SKJ (Komisija za međunarodne veze CK SKJ), Fund 836 - Office of the Marshal of Yugoslavia (Kancelarija Maršala Jugoslavije).
Avramov, S. (1985). Savezi u politici Narodne Socijalističke Republike Albanije. Marksistička misao: časopis za teoriju i praksu socijalizma i socijalističkog samopupravljanja, 3, 170-194.
Babić, M. (1981). Enver Hodžina Albanija. Beograd: Novinska agencija Tanjug.
Balčevski, M. (1987). Albanija po Enver Hoxha. Skopje: Makedonska kniga.
Bartl, P. (2001). Albanci: od srednjeg veka do danas. Beograd: Clio.
Bondžić, D. (2004). Beogradski univerzitet 1944–1952. Beograd: Institut za savremenu istoriju.
Bondžić, D. (2011). Misao bez pasoša: međunarodna saradnja Beogradskog univerziteta 1945–1960. Beograd: Institut za savremenu istoriju.
Borozan, Đ. (1999). Albanija u kampanji Kominforma protiv Jugoslavije 1948–1950. In: Kačavenda, P. (Ed.) Jugoslovensko-sovjetski sukob 1948. Godine (pp. 49-58). Beograd: Institut za savremenu istoriju.
Borozan, Đ. (2005). Jugoslovensko-albanski odnosi u prvoj deceniji Hladnog rata. In: Dimić, Lj. (Ed.). Velike sile i male države u Hladnom ratu 1945–1955, Slučaj Jugoslavije, (pp.131–139). Beograd: Filozofski fakultet, Katedra za istoriju Jugoslavije, Arhiv Srbije i Crne Gore, Institut za noviju istoriju Srbije, London: Centar za istraživanja hladnog rata LST.
Borozan, Đ. (1997). Paternalistička ponašanja albanskih vlada prema Albancima u Jugoslaviji tokom 20. vijeka. Vojno delo, 2, 28–40.
Borozan, Đ. (1995). Velika Albanija-porijeklo, ideje, praksa. Beograd: Vojnoistorijski institut Vojske Jugoslavije.
Broz Tito, J. (1947). Graditeljima omladinske pruge. Beograd: Novo pokoljenje.
Cvetković, V. (2012). Diplomatske misije FNRJ u Sofiji, Bukureštu i Tirani 1953–1954: povratak ambasadora, uslovi rada i incidenti. In: Selinić, S. (Ed.). Jugoslovenska diplomatija 1945–1961, (pp. 205-220). Beograd: Institut za noviju istoriju Srbije.
Cvetković, V. (2013). Pogled iza gvozdene zavese: jugoslovesnka politika prema zemljama narodne demokratije u susedstvu 1953–1958. Beograd: Institut za noviju istoriju Srbije.
Cvetković, S. (1969). Omladinski pokret Jugoslavije 1919-1969. Beograd: Mladost.
Dedijer, V. (1949). Jugoslovensko-albanski odnosi: 1939–1948. Beograd: Borba.
Dervishi, K. (2012). Kryeministrat dhe ministrat e shtetit shqiptar në 100 vjet. Tiranë: Shtëpia Botuese „55“.
Dervishi, K. (2016). Lëvizja Komuniste në vitet 1924–1944 dhe formimi i PKSH-së. Tiranë: Shtëpia Botuese „55“.
Dimić, Lj. (Ed.) (2010). Jugoslovensko-sovjetski odnosi: 1945–1956. Beograd: Ministarstvo spoljnih poslova.
Diplomatic Archive of the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Serbia (Belgrade) Political Archives, 1945–1948, Albania.
Elsie, R. (2013). A biographical dictionary of Albanian history. London: I. B. Tauris.
Fevziu, B. (2014). Enver Hoxha: prva biografija zasnovana na dokumenti od ličnata arhiva i na ispovedite na onie što go poznavaa. Skopje: Fondacija Otvoreno opštestvo – Makedonija.
Fevziu, B. (2011). Enver Hoxha. Tiranë: UET Press & Klan.
Fowkes, B. (2000). Eastern Europe 1945–1969. From Stalinism to Stagnation. Harlow [etc.]: Longman.
Frasheri, K. (1964). The History of Albania. A Brief Survey. Tirana.
Gaćeša, Nikola L. (1990). Privredni odnosi Jugoslavije i Albanije 1945–1948. Zbornik Matice srpske za istoriju, 42, 87–127.
Gibianskii, L. (2004). Sovjetsko-jugoslovenski sukob 1948: istoriografske verzije i novi arhivski izvori. In: Fisher, J. (Ed.) Jugoslavija v hladni vojni (pp. 27-47). Ljubljana: Inštitut za novejšo zgodovino, Toronto: University.
Hoxha, E. (1979). Avec Staline: souvenirs. Tirana: 8. Nëntori.
Hoxha, E. (1981). Rapport d'activité du Comité central du Parti du travail d'Albanie: présenté au VIIIe Congrès du PTA le 1er novembre 1981. Тirana: Editions „8 Nëntori“.
Hoxha, E. (1982). Titoisti. Tirana: Izdavačka kuća „8 nentori“.
Jugoslavija – trideset godina posle oslobođenja i pobede na fašizmоm 1945–1975. (1975). Beograd: Savezni zavod za statistiku.
Kidrič, B. (1960). Podaci reparacione komisije potvrđuju nepravdu koja se čini Jugoslaviji u pogledu reparacija, Sabrana dela, III. Beograd: Komunist.
Komatina, M. (1995). Enver Hoxha i jugoslovensko-albanski odnosi. Beograd: Službeni list.
Kongres SKOJ-a i Narodne omladine Jugoslavije. (1949). Beograd: Centralni komitet Narodne omladine Jugoslavije.
Krempton, R. (2003). Balkan posle Drugog svetskog rata. Beograd: Clio.
Laker, V. (1999). Istorija Evrope 1945–1992. Beograd: Clio.
Mijalković, S., & Brajović, A. (1980). Gosti socijalističke Jugoslavije 1944–1980. Beograd: Privredna štampa.
Milošević, S. (2015). Promene u agrarnoj strukturi izazvane raseljavanjem stanovništva na prostoru Jugoslavije u toku Drugog svetskog rata. In: Jovanović, V. (Ed.). Tradicija i transformacija: političke i društvene promene u Srbiji i Jugoslaviji u 20.veku, I (pp. 253-279). Beograd: Institut za noviju istoriju Srbije.
Mitrović, M. (1997). Izgubljene iluzije: prilozi za društvenu istoriju Srbije 1944–1952. Beograd: Institut za noviju istoriju Srbije.
Mitrović, M. (1988). Društveno-ekonomske promene u Srbiji I organizacija upravljanja privredom 1944–1952. Beograd: Institut za istoriju radničkog pokreta Srbije; Požarevac: Centar za kulturu, Edicija “Braničevo”.
Mugoša, D. (1975). Na zadatku. Beograd: Četvrti jul.
Pavlović, S. K. (2001). Istorija Balkana. Beograd: Clio.
Petranović, B. (1988). Istorija Jugoslavije1918–1988, III. Beograd: Nolit.
Petranović, B. (1964). Izgradnja socijalizma u Jugoslaviji 1945–1963. Beograd: Radnički Univerzitet „Đuro Salaj“.
Petranović, B. & Zečević, M. (Ed.) (1988). Jugoslavija 1918–1988. Beograd: Rad.
Petranović, B. (1994). Jugoslavija, velike sile i balkanske zemlje 1945–1948: Iskustvo „narodne demokratije“ kao partijske države. Beograd, Podgorica: Istorijski institut Crne Gore.
Petranović, B. (Ed.) (1995). Zapisnici sa sednica Politbiroa CK KPJ (11. jun 1945 – 7. jul 1948). Beograd: Arhiv Jugoslavije, Službeni list SRJ.
Petrović, Lj. (2002). Kulturne veze Jugoslavije i Albanije 1946–1948. Istorija 20. veka, 2, 61–87.
Pipa, A. (1990). Albanian Stalinism. Ideo-Political Aspects. New York: Columbia university press.
Pollo, S. & Puto.A. (1974). Histoire de lʹAlbanie: des origines à nos jours. Roanne: Editions Horvath.
Prifti, P. (1978). Socialist Albania since 1944. Domestic and Foreign Developments. Cambridge Mass. [etc.]: MIT Press, cop.
Selinić, S. & Bajagić, D. (2010). Jugoslavija i svet 1945–1950. Hronologija. Beograd: Institut za noviju istoriju Srbije.
Slavković, B. (2012). Jugoslovensko-albanska saradnja u oblasti kulture, nauke i prosvete 1945–1948. Istorija 20. veka, 3, 109–128.
Slavković Mirić, B. (2020). Pogranični promet Jugoslavije i Albanije i dvovlasnička imanja 1945-1948, Istorija 20. veka, 1, 107-128.
Smodlaka, J. (1986). Partizanski dnevnik. Zagreb: Spektar.
Stanič, J. (1984). Albanija Enverja Hoxhe. In: Stanič, J. (ed.). Albanci (pp. 145-153). Ljubljana: Cankarjeva založba.
Stanković, Đ. (1970). Komunistička partija i Savez komunističke omladine Jugoslavije na Beogradskom univerzitetu : 1929-1941 : spomen album fotografija. Beograd : Univerzitetski odbor za proslavu 50 godina SKJ i SKOJ.
Stojković, M. (Ed.) (1998). Balkanski ugovorni odnosi: 1876–1996: dvostrani i višestrani međunarodni ugovori i drugi diplomatski akti o državnim granicama, političkoj i vojnoj saradnji, verskim i etničkim manjinama (1919–1945). Beograd: Službeni list SRJ : Međunarodna politika.
Šuljagić, B. (2019). Odnos jugoslovenskoga i albanskog komunističkog vrha od kraja Drugoga svjetskog rata do prekida odnosa (1945.–1948.). Časopis za suvremenu povjest, 1, 213-231.
Vasfi, B. (2012). Enver Hoxha në optikë të re. Tiranë: Shtëpia Botuese Uegen.
Vikers, M. & Petifer, J. (1998). Albanija – od anarhije do balkanskog identiteta. Beograd: NEA.
Zlatar, P. (1986). Enver Hoxha: politička biografija. Beograd: Rad.
Živković, D. (ed.)(1980). Hronologija radničkog pokreta i SKJ 1919-1979, III. Beograd: Narodna knjiga, Institut za savremenu istoriju.
Živković, N. (1996). Stanje u jugoslovenskoj privredi neposredno po završetku Drugog svetskog rata. In: Kačavenda, P. (Ed.). Balkan posle Drugog svetskog rata (pp. 51-55). Beograd: Institut za savremenu istoriju.
Životić, A. (2015). Jugoslovensko-sovjetske vojne suprotnosti (1947–1957). Iskušenja savezništva. Beograd: Arhipelag, Institut za noviju istoriju Srbije.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
