ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА І КОРДОНИ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ. ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В КОНТЕКСТІ ПОЛІТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-5206.2020.33.207028Ключові слова:
Рада Європейського Союзу, зовнішня діяльність Європейського Союзу, кордониАнотація
Розвиток Європейського Союзу призвело до змін його інституційної моделі. В контексті зовнішньої діяльності це відноситься до розподілу формальних повноважень, з одного боку, і функціонуванню європейських інститутів на практиці, з іншого, особливо щодо неформальних механізмів. Метою даної статті є аналіз ролі Європейської Ради у формуванні зовнішньої діяльності Європейського Союзу. Питання дослідження стосуються джерел і проявів інституційної динаміки Європейської Ради в області зовнішньої діяльності. Відповіді засновані на аналізі поведінки Європейської Ради щодо того, як встановлюються межі європейського проекту в стосунках з зовнішніми партнерами. З точки зору методології в тексті використовується аналіз висновків Європейської ради за 2011-2017 роки.
В статті вказується, що у процесі інституційних реформ та суперечки між наднаціональними та міжурядовими інтеграційними баченнями, Європейська Рада при вирішенні питання встановлення кордонів Європейського Союзу дотримується певних принципів. З одного боку, застосовує імперську модель, сильно підкреслюючи зв'язки між інтеграційним проектом та сусідніми країнами, що ілюструє логіку концентричних кіл при вирішенні проблем. З іншого боку, південна і східна кризи зміщують бачення Європейської Ради у напрямку Вестфальської моделі. Зростаюча тенденція зміни розташування на одній стороні зовнішнього кордону ЄС чи на іншій стає все більш очевидною. Відтак, сам кордон стає більш чітким і менш проникним. Навколишнє середовище ЄС сприймається як все більш небезпечне (як на Півдні, через міграцію з арабського світу, так і на Сході, внаслідок політики Росії), і тому вимагає підвищення рівня безпеки шляхом переходу від м'якої до жорсткої сили. Для підтримання інтеграції в ЄС необхідним стає посилення захисту зовнішніх кордонів та політики щодо розбудови системи притулку. Це знову відповідає логіці Вестфальської моделі і протистоїть логіці неосередньовічної моделі. Висновки, представлені вище, викликають подальші дослідницькі питання, пов'язані з внутрішньою динамікою процесів прийняття рішень в Європейській раді, силою впливу країн-членів на вибір питань, до яких звертається Європейська рада, та рішень Європейської Ради. З іншого боку, зовнішня діяльність, зокрема будівництво кордонів, є цікавою емпіричною областю зі значним потенціалом розвитку.
Посилання
Adamczyk A. (2016). Kryzys imigracyjny w UE i sposoby jego rozwiązania. Przegląd Politologiczny, 3, 41-66.
Barburska O. (2016). Argument siły czy siła argumentów? Unia Europejska w stosunkach międzynarodowych jako ‘soft power’.Rocznik Integracji Europejskiej, 10, 335-351.
Browning, C., Joenniemi P. (2008). Geostrategies of the European Neighbourhood Policy, European Journal of International Relations, 14(3), 519-551.
Carammia M., Princen S., Timmermans A. (2016). From Summitry to EU Government: An Agenda Formation Perspective on the European Council. Journal of Common Market Studies, 54(4), 809-825.
Coman R. (2019). Values and Power Conflicts in Framing Borders and Borderlands: The 2013 Reform of EU Schengen Governance. Journal of Borderlands Studies, 34(5), 685-698.
Haas E. (1964). Beyond the Nation State. Functionalism and International Organisation. Stanford: Stanford University Press.
Jańczak J. (Ed.). (2011). De-bordering, Re-bordering and Symbols on the European Boundaries.Berlin: Logos Verlag.
Kabat-Rudnicka D. (2016). Zmiana systemu rządzenia w Unii Europejskiej w świetle działań antykryzysowych. Studia Europejskie, 1, 71-94.
Lesiewicz E. (2016). Strefa Schengen w dobie kryzysu imigracyjnego. Przegląd Politologiczny, 3, 179-194.
Lindberg L.N. (1966). Integration as a Source of Stress on the European Community System. International Organization, 20(2), 233–265.
Milczarek D., Zajączkowski, K. (2015). Potęga i niemoc. Unia Europejska jako aktor w stosunkach międzynarodowych (część 1). Studia Europejskie, 1, 13-32.
Moravcsik A. (1993). Preferences and power in the European Community: A liberal intergovernmentalist approach. Journal of Common Market Studies, 31(4), 32-45.
Przybylska-Maszner B. (2011). The Arab Spring as a Test of post-Lisbon Capabilities and Strategies of the European Union in North Africa. In B. Przybylska-Maszner (Ed.). The Arab Spring (pp. 117-134). Poznań: Wydawnictwo Naukowe WNPiD UAM.
Przybylska-Maszner B., Rewizorski M. (2012). System instytucjonalny Unii Europejskiej po traktacie z Lizbony. Aspekty polityczne i prawne. Warszawa: Difin.
Raś M., Szkop E. (2014). Stosunki Rosja – Unia Europejska po kryzysie krymskim. Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej, 12(5), 43-57.
European Council. (2011a). European Council Conclusions 4.2.2011 (EUCO 2/1/11, REV 1, CO EUR 2, CONCL 1). Brussels.
European Council. (2011b). European Council Conclusions 11.3.2011 (EUCO 7/1/11, REV 1, CO EUR 5, CONCL 2). Brussels.
European Council. (2011c). European Council Conclusions 24-25.3.2011 (EUCO 10/1/11, REV 1, CO EUR 6, CONCL 3). Brussels.
European Council. (2011d). European Council Conclusions 23-24.6.2012 (EUCO 23/1/11, REV 1, CO EUR 14, CONCL 4). Brussels.
European Council. (2011e). European Council Conclusions 23.10.2011 (EUCO 52/1/11, REV 1, CO EUR 17, CONCL 5). Brussels.
European Council. (2012a). European Council Conclusions 1-2.3.2012 (EUCO 4/3/12, REV 3, CO EUR 2, CONCL 1). Brussels.
European Council. (2012b). European Council Conclusions 18-19.10.2012 (EUCO 156/12, CO EUR 15, CONCL 3). Brussels.
European Council. (2012c). European Council Conclusions 13-14.12.2012 (EUCO 205/12, CO EUR 19, CONCL 5). Brussels.
European Council. (2013a). European Council Conclusions 7-8.2.2013 (EUCO 3/13, CO EUR 1, CONCL 1). Brussels.
European Council. (2013b). European Council Conclusions 24-25.10.2013 (EUCO 169/13, CO EUR 13, CONCL 7). Brussels.
European Council. (2013c). European Council Conclusions 19-20.12.2013 (EUCO 217/13, CO EUR 15, CONCL 8). Brussels.
European Council. (2014a). European Council Conclusions 20-21.3.2014 (EUCO 7/1/14, REV 1, CO EUR 2, CONCL 1). Brussels.
European Council. (2014b). European Council Conclusions 26-27.6.2014 (EUCO 79/14, CO EUR 4, CONCL 2). Brussels.
European Council. (2014c). European Council Conclusions 16.7.2014 (UCO 147/14, CO EUR 9, CONCL 3). Brussels.
European Council. (2014d). European Council Conclusions 23-2410.2014 (EUCO 169/14, CO EUR 13, CONCL 5). Brussels.
European Council. (2014d). European Council Conclusions 30.8.2014 (EUCO 163/14, CO EUR 11, CONCL 4). Brussels.
European Council. (2014e). European Council Conclusions 18.12.2014 (UCO 237/14, CO EUR 16, CONCL 6). Brussels.
European Council. (2015a). European Council Conclusions 19-20.3.2015 (EUCO 11/15, CO EUR 1, CONCL 1). Brussels.
European Council. (2015b). European Council Conclusions 25-26.6.2015 (EUCO 22/15, CO EUR 8, CONCL 3). Brussels.
European Council. (2015c). European Council Conclusions 15.11.2015 (EUCO 26/15, CO EUR 10, CONCL 4). Brussels.
European Council. (2015d). European Council Conclusions 17-18.12.2015 (EUCO 28/15, CO EUR 13, CONCL 5). Brussels.
European Council. (2016a). European Council Conclusions 17-18.3.2016 (EUCO 12/1/16, REV 1, CO EUR 3, CONCL 2). Brussels.
European Council. (2016b). European Council Conclusions 28.6.2016 (EUCO 26/16, CO EUR 5, CONCL 3). Brussels.
European Council. (2016c). European Council Conclusions 20-21.10.2016 (EUCO 31/16, CO EUR 8, CONCL 4). Brussels.
European Council. (2016d). European Council Conclusions 15.12.(EUCO 34/16, CO EUR 10, CONCL 5). Brussels.
European Council. (2017a). European Council Conclusions 22-23.6.2017 (EUCO 8/17, CO EUR 8, CONCL 3). Brussels.
European Council. (2017b). European Council Conclusions 19.11.2017 (UCO 14/17, CO EUR 17, CONCL 5). Brussels.
Rewizorski M. (2013). Zasady systemu instytucjonalnego Unii Europejskiej. Studia Europejskie, 1, 29-49.
Tallberg J. (2008). Bargaining Power in the European Council. Journal of Common Market Studies, 46(3), 685-708.
Walters W. (2004). The Frontiers of the European Union: A Geostrategic Perspective. Geopolitics, 9(3), 674-698.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора. Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації. Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.