РЕПОЛІТИЗАЦІЯ СУЧАСНИХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ВІДНОСИН

Анотація

Росія та Україна мають довгий період спільної історії. Сьогодні ця історія стала об’єктом палких дискусій. Російська наукова еліта продовжує доводити, що українська мова є лише діалектом руської та що Україна має стати частиною РФ; українська історія завжди включається в РФ до курсу російської історії. Підготовка до розділу України почалася після «п’ятиденної війни» з Грузією через реформування та нарощування військових сил в Південному військовому окрузі. Москва прагнула досягти своїх цілей, встановивши контроль над українською правлячою елітою. Проте режим Януковича не витримав протести Майдану. Тому було застосовано план «Б» — проект «Новоросії», який створено у дусі імперських амбіцій «руського світу» та корелюється з таким історичним терміном як Pax Romana. Метою Москви було відокремлення південно-східної частини України та Криму від України та включення цих територій до Росії. Арсенал заходів для  дестабілізації ситуації в Україні Кремль почав використовувати у лютому 2014 року. Почала діяти потужна пропагандистська машина Кремля. Для пропаганди використовувались і Російська Православна Церква та неурядові організації. Політика Москви в Україні є реакцію Росії на «розумну силу» Барака Обами. Путін намагається виробити власну версію «розумної сили», яка поєднує в собі характеристики підготовлених в країнах СНД м’яких та жорстких інструментів. І, як у випадку з Обамою, результати цих спроб є досить незадовільними. Однак, хоча результати в Україні є контрпродуктивними, а для Москви це означає програш в середньостроковій перспективі, для зовнішнього світу сила Путіна може бути чітко визначена як «розумна», оскільки кількість його шанувальників постійно зростає. Останній факт є однією з найбільших загроз для двосторонніх відносин та системи міжнародних відносин, яку Росія хоче переглянути. Історичні проблеми та шлях розвитку сучасного конфлікту служать створенню нових міфів та роблять гіршими не тільки двосторонні але також міжнародні відносини.