ВПЛИВ COVID-19 НА БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКИЙ РЕГІОН: КЕЙСИ КРАЇН ЄС ТА УКРАЇНИ

Анотація

Мета статті – розкрити різницю в підходах та можливостях країн Балто-Чорноморського регіону (вибірка кількох членів ЄС та України) щодо боротьби з пандемією. Дослідження, яке засновано як на постколоніальних дослідженнях, так і на біополітиці, є емпіричним. Методи включають тематичні дослідження, Інтернет-дослідження, архівні дослідження, інтерв’ю, порівняльні, статистичні, графічні методи та дискурс-аналіз. Досліджуються такі аспекти: підходи країн до протидії пандемії, їхня співпраця з міжнародними організаціями та співпраця з країнами-донорами, вплив COVID-19 на соціально-економічну та безпекову сфери країн БЧР. Автори дають прогноз, як обрані країни долатимуть пандемію та розвиватимуться у постпандемічний період. Боротьба з пандемією триває, а її економічні наслідки будуть відчуватися і в наступні роки. Ситуація в Україні виглядає гіршою з точки зору відновлення економіки, оскільки Україна страждає від російської агресії з 2014 р. Ефективність індивідуальної реакції на пандемію залежить від рівня довіри в суспільстві та здатності політичних лідерів навчатися, співпрацювати, консультуватися та приймати принципові рішення у часи невизначеності. Ця відданість загальному благу визначає ступінь довіри суспільства до лідерів та інституцій, що, у свою чергу, впливає на готовність громадян дотримуватися обмежень у повсякденному житті, накладених заходами карантину. Це пояснює різницю у впливі пандемії всередині ЄС. Болгарія за цими параметрами відрізняється від країн Балтії та значно ближче до України. Криза загострила існуючу недовіру до системи охорони здоров’я, яка пов’язана з труднощами, які люди зазнали через дисфункції системи охорони здоров’я. У Болгарії та Україні існує висока поширеність конспірологічного мислення, яке зазвичай вважається передвісником ескалації конфлікту.