DOI: https://doi.org/10.18524/2304-1439.2018.2(31).144306

ДОСТОЄВСЬКИЙ ТА СУЧАСНИЙ РОСІЙСЬКИЙ КОНСЕРВАТИЗМ

А. И. Лысюк

Анотація


У статті розглядається проблема інкорпорації політичних ідей Достоєвського
у політичний процес пострадянської Росії. Проаналізовано широкий спектр сучасних користувачів його політичної діяльності: від комуністів до радикальних панславістів. Простежується зв’язок ідей Достоєвського з ідеями сучасних російських консерваторів, правлячої еліти та державної політики Володимира Путіна. Вказується як на їх спільність, так і на відмінності, зокрема спроби останнього об’єднати ідеї російського консерватизму та сталінського соціалізму, щоб виправдати «червону ідею». Відзначено, що Достоєвський створив оригінальну політичну концепцію, яка виходить за рамки слов’янофільства. У роботі досліджується критичне ставлення Достоєвського до ідей соціалізму та лібералізму, головним чином
за їх утилітаризм, ігнорування релігії, «найвищих значень», душі і нації людини. У конструкції Достоєвського особлива увага приділяється аналізу історичних коренів російської сучасної орієнтації на зовнішню експансію, поширення впливу на Схід, збереження слов’янського світу та боротьби із Заходом з позитивним ставленням до використання російської сили в міжнародній політиці. Вивчаються причини посилення політичної ролі православної церкви в країні та світі. Важливими є принципи політичної етики, розроблені Достоєвським, та необхідність надати «моральний звук» політиці. Існує розбіжність у звинуваченнях щодо його прихильності до ідей російського фашизму. У певному сенсі можна сказати про популізм деяких його ідей, некритично і надмірно ідеально «намалювати» образ російської людини. Вивчаються психологія та технологія авторитарного правління,
що розробляються Достоєвським, що широко представлено в політичній практиці сучасної Росії.


Ключові слова


російська консерватизм; слов’янофільство; сталінізм; соціалізм; лібералізм; християнство.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Dugin, А. «Russkie igry Lenkoma (O spektakle «Varvar i eretik» Marka Zakharova).» Arktogeya, 2016. Accessed 2.08.2018. https://arcto.ru/article/2016/.

Veksler, V. «Protiv Dostoevskogo. EHsse-razoblachenie.» Аteisticheskij sajt. Marta 28, 2016. Accessed 2.08.2018. https://ateism.ru/article.htm?no=24105

Baburin, S. N. «Russkij konservatizm kak chast’ sovremennoj politicheskoj kul’tury.» M.: Knizhnyj mir, 2013.

Davydov, А., Ustinkin, S. «Konservativnaya ideologiya v politicheskoj sisteme sovremenn j Rossii.» Vlast’. 11 (2010): 78–79.

Panarin, А. S. «Russkaya kul’tura pered vyzovom postmodernizma.» M.: Institut filosofii RАN, 2005.

Popov, E H. А. «Russkij konservatizm: ideologiya i sotsial’no-politicheskaya praktika.» Rostov n/D: Izd-vo RGU, 2005.

Dobren’kov, V. I. «Russkij konservatizm kak ideologiya vozrozhdeniya i razvitiya Rossii.» Vestnik MGU. Ser. 18 «Sotsiologiya i politologiya.» 1 (2011): 5–26.

Вakhtin, M. M. «EHstetika slovesnogo tvorchestva. «M.: Iskusstvo, 1979.

Kolesnikov, А. Kak rossijskaya politika rifmuetsya s Dostoevskim. Vedomosti. Аvgust 8, 2018. Accessed 8.08.2018. https://www.vedomosti.ru/opinion/columns/2018/08/08/777623-rossiiskaya-politika-dostoevskim

Dostoevskij, F. M. «Politicheskoe zaveshhanie: Sb. statej za 1861–1881 gg.». M.: Аlgoritm, 2006.

Dobren’kov, V. I. «Konservatizm — natsional’naya ideologiya Rossii.» Vestnik MGU. Ser. 18 «Sotsiologiya i politologiya «2 (2011): 3–53.

Berdyaev, N. А. «Istoki i smysl russkogo kommunizma.» M.: Nauka, 1990.

udryavtsev, Y U. G. «Tri kruga Dostoevskogo (Sobytijnoe. Sotsial’noe. Filosofskoe).» M.: Izd-vo Mosk. un-ta, 1979.

Dostoevskij, F. M. «Brat’ya Karamazovy»: «Sobranie sochinenij v dvenadtsati tomakh.» M.: Izd-vo ’Pravda’, 1982.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Дугин А. Русские игры Ленкома (О спектакле «Варвар и еретик» Марка Захарова). Арктогея. 2016. URL: http://arctogaia.com/public/txt-igrok.htm (дата обращения 08.09.2018).

Векслер В. Против Достоевского. Эссе-разоблачение / Атеистический сайт. 28 марта, 2016. URL: http://www.ateism.ru/article.htm?no=2405. (дата обращения 01.09.2018).

Бабурин С. Н. Русский консерватизм как часть современной политической культуры. М. : Книжный мир, 2013. 160 с.

Давыдов А., Устинкин С. Консервативная идеология в политической системе современной России. Власть. 2010. № 11. С. 78–79.

Панарин А. С. Русская культура перед вызовом постмодернизма. М. : Институт философии РАН, 2005. 188 с.

Попов Э. А. Русский консерватизм: идеология и социально-политическая практика. Ростов н/Д: Изд-во РГУ, 2005. 193 с.

Добреньков В. И. Русский консерватизм как идеология возрождения и развития России. Вестник МГУ. Сер. 18: Социология и политология. 2011. № 1. С. 5–26.

Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.

Колесников А. Как российская политика рифмуется с Достоевским. Ведомости. 2018. 8 августа. URL: https://www.vedomosti.ru/opinion/columns/2018/08/08/777623-rossiiskayapolitika-dostoevskim (дата обращения 08.08.2018).

Достоевский Ф. М. Политическое завещание: сб. статей за 1861–1881 гг. М.: Алгоритм, 2006. 480 с.

Добреньков В. И. Консерватизм — национальная идеология России. Вестник МГУ. Сер. 18: Социология и политология. 2011. № 2. С. 3–53.

Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма. М.: Наука, 1990. 224 с.

Кудрявцев Ю. Г. Три круга Достоевского (Событийное. Социальное. Философское). М. : Изд-во Моск. ун-та, 1979. 344 с.

Достоевский Ф. М. Братья Карамазовы. Собрание сочинений: в двенадцати томах. Т. 11. М.: Правда, 1982. 623 с.

 

 

 





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.