DOI: https://doi.org/10.18524/2304-1439.2018.2(31).144304

ПРО РОЛЬ І ОСОБЛИВОСТІ БІОГРАФІЧНОГО ЖАНРУ У СУЧАСНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ

Г. П. Гребенник

Анотація


У статті розглядаються причини «захоплення» істориків біографічним жанром у даний час. Автор аналізує феномен звернення до історії історичного факультету Одеського університету імені І. І. Мечникова. Автор стверджує, що історія — це більше ніж наука, бо в ній є і наукова частина (понятійний апарат, жорсткий відбір фактів і їх перевірка на достовірність в ході дослідження), і літературна основа (мова, стиль письменства), і міфологічний аспект, пов’язаний з уявою. Автор зазначає, що критичні статті з історіографії, які виходять в серйозних наукових виданнях, ще раз переконують, що історику практично неможливо встати над своїм часом, уникнути загального захоплення політичним трендом. Адже все, що сьогодні величається, неминуче буде засуджене. Все, чому вклоняється більшість, нею ж і буде втоптане в бруд. Знання взагалі і знання історії зокрема дає людині ілюзію, що вона володіє апаратом істини. Історик-біограф знаходиться в кращому становищі, оскільки в центрі його уваги знаходиться особлива людина. І чим більша людина, тим більше її зазор зі своїм часом, тим цікавіша вона історику своїм самостоянням, кажучи словом Пушкіна. Автор ілюструє свої думки про особливості роботи біографа на прикладі критичного розбору двох біографічних етюдів. Біографія на кшталт міфу про героя. Автобіографія — найбільш підступний і зрадницький жанр, бо він в більшій мірі розкриває особистість автора, ніж він сам того бажає. Автору здається, що він когось викриває і судить, а насправді викриває він самого себе. Розмір душі має значення, крім, звичайно, розуму. Насправді вкрай важливо, як людина думає про себе, що підкреслює в інших, на чому наполягає, що заперечує і про що замовчує. В останній частині автор звертає увагу на актуальні уроки історії самих істориків та вказує, що немає поганих джерел, якщо є вміння аналітично з ними працювати.


Ключові слова


біографічний жанр; автобіографія; історіографія; хранитель пам’яті; інтелігенція.

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Popova, T. N. Zhizneopisanie uchenogo-istorika na perekrestke istoriograficheskih traditsiy. Teoriya. Metodologiya. Praktika. Odessa, 2017.

Popova, T. N. U poshukah garmonIYi. Naukova zbIrka do 50-rIchchya profesora Vadima Mihaylovicha Hmarskogo. ed. E. P. Petrovskiy. Odesa: TES, 2017.

Grebennik G. P. Portret intelligenta v odesskom interere. Odessa: FenIks, 2010.

Grebennik G. P. Zapiski universitetskogo cheloveka. Odessa: Pechatnyiy dom, 2014.

Ursu D. P. Fakultet: Vospominaniya, razyiskaniya, razmyishleniya. Odessa: Optimum, 2006.

Dobrolyubskiy A. O. Odesseya odnogo arheologa. Ed. — A. Krasnozhon. SPb.: Nestor-Istoriya, 2009.

Grebennik G. P. Zapiski obitatelya odesskogo istfaka. Deribasovskaya — Rishelevskaya: Odesskiy almanah. Vsemirnyiy klub odessitov. Odessa: AO «Plaske», 2011–2012.

Grebennik G. P. Professor Semen Iosifovich Appatov. Deribasovskaya — Rishelevskaya: Odesskiy almanah. Kn. 50. Odessa: AO «Plaske», 2012: 84–95.

Grebennik G. P.«Soyuz Voltera i Russo. Opyit biograficheskogo issledovaniya pokoleniya ’shestidesyatnikov’.«V Zapiski universitetskogo cheloveka. Odessa: Pechatnyiy dom, 2014: 38–355.

Grebennik G. PIstfak, kakim myi ego pomnim (vospominaniya vyipusknikov istoricheskogo fakulteta Odesskogo gosudarstvennogo universiteta imeni I. I. Mechnikova). Otv. red. i sost. V. V. Bagatskiy. Odessa, Izd-vo VMV, 2015.

Goncharuk G. Memuari profesora. Kniga persha. Znayti I zberegti sebe. Odesa: PolItehperIodika, 2015.

Goncharuk G. Memuari professora. Kniga druga. Sutichki z unIversitetskoyu elItoyu. Odesa: «Bahva», 2016.

Chelovek v istorii i kulture. Sb. nauchnyih rabot v chest 70-letiya laureata Gosudarstvennoy premii Ukrainyi, akademika RAEN, professora, doktora istoricheskih nauk Vladimira Nikiforovicha Stanko. Red. A. A. Prigarin. Odessa-Ternovka: Druk, 2007.

Chelovek v istoriii kulture. Vyip. 2. Memorialnyiy sbornik materialov i issledovaniy v pamyat laureata Gosudarstvennoy premii Ukrainyi, akademika RAEN, professora Vladimira Nikiforovicha Stanko. Ed. A. A. Prigarin. Odessa: SMIL, 2012.

Сhelovek v istorii i kulture. Vyip. 3. Memorialnyiy sbornik nauchnyih rabot v pamyat laureata Gosudarstvennoy premii Ukrainyi, akademika RAEN, professora, doktora istoricheskih nauk, Vladimira Nikiforovicha Stanko. Ed. A. A. Prigarin. Odessa: Irbis, 2017.

Libra: ZbIrka naukovih prats kafedri IstorIYi starodavnogo svItu ta serednIh vIkIv. Red. I. V. NEmchenko. Vip. II. Odesa, 2012.

Gordon A. V. «Sudba uchenogo sovetskoy epohi: Vadim Sergeevich Alekseev- Popov.«Istoriya. Elektronnyiy nauchno-obrazovatelnyiy zhurnal. 6/4(37)(2015):314–339. Accessed Avgust 2, 2018. http://annuairefr.igh.ru/system/articles/pdfs/000/000/149/original/17c65c5c91b4b0376158ab635af942a231a3199f.pdf?1450891490

Popova T. N. «Evgeniy Nikolaevich Schepkin: zhizn kak maksima.» V Zhizneopisanie uchenogo istorika na perekrestke istoriograficheskih traditsiy. Teoriya. Metodologiya. Praktika. Odessa, 2017: 180–196.

Hmarskiy V. M. «Dolya zavIduvacha kafedri IstorIYi UkraYinskoYi RSR ODU ImenI I. I. Mechnikova Petra Ivanovicha Vorobeya u kontekstI «velikogo pogromu» 1972 roku.«V Naukova zbіrka do 50-rіchchya profesora Vadima Mikhajlovicha KHmars’kogo. Ed. E. P. Petrovs’kij. Odesa: TES, 2017: 113–148.

Makiavelli N. Gosudar. Sochineniya. M.: ZAO Izd-vo EKSMO-Press; Harkov: Izd-vo «Folio», 1998.

Вrachev V. S. «’Delo’ Ya.M. Zahera.» Cyberleninka. Accessed March 10, 2018. https://cyberleninka.ru/article/v/delo-ya-m-zahera

Brachev V. S. Travlya russkih istorikov. M.: Algoritm, 2006. Accessed March 11, 2018. http://www.uhlib.ru/istorija/travlja_russkih_istorikov/p4.php

Saveleva I. M., Poletaev A. V. «O polze i vrede prezentizma v istoriografii» V «Tsep vremen»: Problemyi istoricheskogo soznaniya. M.: IVI RAN, 2005: 63–88; Sogrin V. V. «Professionalnaya, propagandistskaya i obyivatelskaya istoriografiya.» Novaya i noveyshaya istoriya. 1(2018): 185–203.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Попова Т. Н. Жизнеописание ученого-историка на перекрестке историографических традиций. Теория. Методология. Практика. Одесса, 2017. 456 с.

Попова Т. Н. У пошуках гармонії… Наукова збірка до 50-річчя професора Вадима Михайловича Хмарського / наук. ред. і упор. Е. П. Петровський. Одеса: ТЕС, 2017. 512 с.

Гребенник Г. П. Портрет интеллигента в одесском интерьере. Одесса: Фенікс, 2010. 176 с.

Гребенник Г. П. Записки университетского человека. Одесса: Печатный дом, 2014. 368 с.

Урсу Д. П. Факультет: Воспоминания, разыскания, размышления. Одесса: Optimum, 2006. 305 с.; Добролюбский А. О. Одессея одного археолога / ред.-сост. А. Красножон. СПб. : Нестор-История, 2009. 512 с.

Гребенник Г. П. Записки обитателя одесского истфака. Дерибасовская — Ришельевская: Одесский альманах /Всемирный клуб одесситов. Одесса: АО «Пласке», 2011–2012: № 45. С. 42–48; № 46. С. 56–59; № 47. С. 96–106; № 48, с. 160–173.

Гребенник Г. П.  Профессор Семен Иосифович Аппатов. Дерибасовская — Ришельевская: Одесский альманах. Кн. 50. Одесса: АО «Пласке», 2012. С. 84–95.

Гребенник Г. П. Союз Вольтера и Руссо. Опыт биографического исследования поколения «шестидесятников». Записки университетского человека. Одесса: Печатный дом, 2014. С. 38–355.

Гребенник Г. П. Истфак, каким мы его помним (воспоминания выпускников исторического факультета Одесского государственного университета имени И. И. Мечникова) / отв. ред. и сост. В. В. Багацкий. Одесса: ВМВ, 2015. 340 с.

Гончарук Г. Мемуари професора. Книга перша: Знайти і зберегти себе. Одеса: Політехперіодика, 2015. 188 с.

Гончарук Г. Мемуари профессора. Книга друга: Сутички з університетською елітою. Одеса: Бахва, 2016. 152 с.

Человек в истории и культуре: сб. научных работ в честь 70-летия лауреата Государственной премии Украины, академика РАЕН, профессора, доктора исторических наук Владимира Никифоровича Станко / отв. ред. А. А. Пригарин. Одесса; Терновка: Друк, 2007. 576 с.

Человек в истории и культуре. Вып. 2: Мемориальный сборник материалов и исследований в память лауреата Государственной премии Украины, академика РАЕН, профессора Владимира Никифоровича Станко / отв. ред. А. А. Пригарин. Одесса: СМИЛ, 2012. 644 с.

Человек в истории и культуре. Вып. 3: Мемориальный сборник научных работ в память лауреата Государственной премии Украины, академика РАЕН, профессора, доктора исторических наук, Владимира Никифоровича Станко / отв. ред. А. А. Пригарин. Одесса: Ирбис, 2017. 694 с.

Libra: збірка наукових праць кафедри історії стародавнього світу та середніх віків / під ред. І. В. Нємченко. Одеса, 2012. Вип. II. 138 с.

Гордон А. В. Судьба ученого советской эпохи: Вадим Сергеевич Алексеев-Попов. История: электронный научно-образовательный журнал. 2015. Т. 6, вып. 4 (37). С. 314–339. URL: http://annuairefr.igh.ru/system/articles/pdfs/000/000/149/original/17c65c5c91b4b0376158ab635af942a231a3199f.pdf?1450891490

Попова Т. Н. Евгений Николаевич Щепкин: жизнь как максима. Жизнеописание ученогоисторика на перекрестке историографических традиций. Теория. Методология. Практика. Одесса, 2017. С. 180–196. 

Хмарський В. М. Доля завідувача кафедри історії Української РСР ОДУ імені І. І. Мечникова Петра Івановича Воробея у контексті «великого погрому» 1972 року. У пошуках гармонії… С. 113–148.

Макиавелли Н. Государь. Сочинения. Харьков: Фолио, 1998. 656 с.

Брачев В. С. «Дело» Я. М. Захера. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/delo-ya-m-zahera (дата обращения: 10.03.2018).

Брачев В. С. Травля русских историков. М.: Алгоритм, 2006. 317 с. URL: http://www.uhlib.ru/istorija/travlja_russkih_istorikov/p4.php (дата обращения: 11.03.2018).

Савельева И. М., Полетаев А. В. О пользе и вреде презентизма в историографии. Цепь времен: Проблемы исторического сознания. М.: ИВИ РАН, 2005. С. 63–88.

Согрин В. В. Профессиональная, пропагандистская и обывательская историография. Новая и новейшая история. 2018. № 1. С. 185–203.

 

 





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.